В інтернаті на Чернігівщині підопічна з інвалідністю ночує у візку

В Городнянському психоневрологічному інтернаті надається неналежна медична допомога, також слабкою є система реабілітації підопічних.

Про це повідомила Ірина Сергієнко, представниця департаменту з реалізації Національного превентивного механізму Офісу Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

"Ми побачили жінку з пухлиною над лівою молочною залозою, яка була повністю у язвах і  стікала кров'ю. Це щось жахливе. І, підіймаючи медичну документацію цієї жінки, ми знайшли тільки один запис. Медична сестра пригадала, що три роки тому вона проходила курс хіміотерапії, кількість курсів якої не встановлена. В медичній документації не було результатів, медичного підтвердження проходження такого лікування", - сказала Ірина Сергієнко.

Чому протягом трьох років її не обстежив онколог, моніторам НПМ ніхто сказати не зміг.

"Персонал почав обґрунтовувати це тим, що у них немає лікаря. Був терапевт, він звільнився. У них працює лише лікар на півставки, який приходить у другій половині дня, ввечері, і він не є онкологом", - додає представниця Офісу Уповноваженого.

Монітори НПМ також вказують на неналежне утримання підопічних в інтернаті. 

"Коли ми зайшли до першої кімнати, подивившись, в яких умовах перебуває жінка, розгорнувши ковдру, ми на постілі побачили нігті. Вони відпали самі собою, оскільки їх ніхто не стриг. Санітарки не могли пояснити, чому вони цього не робили. І у жінки між пальцями був грибок, який теж був необроблений", - каже Ірина Сергієнко.

"Коли ми почали далі відслідковувати і обстежувати кожну жінку, яка перебувала у цьому відділенні, ми побачили, що у двох жінок з 38 були пролежні. В однієї частково були оброблені, у іншої, мабуть, пролежні не помітили", - розповідає вона.

Монітори не змогли перевернути одну із лежачих жінок в інтернаті, тому що старі ліжка з панцирною сіткою були прогнуті до підлоги.

В інтернаті був також присутній жахливий запах свіжої сечі. Жінки були без нижньої білизни та без памперсів.

"Коли ми запитали персонал, директора, медичну сестру, чому вони без памперсів, то вони казали, що не встигли перевдягти. У відділенні памперсів не було", - каже Ірина Сергієнко.

Вона зауважує, що в інтернаті є кімната 2x3 метри, у якій працює інструктор із трудотерапії. За її словами, у такій кімнаті може вміститись максимум 5 жінок, які могли б взяти участь в терапії.

Монітор НПМ Сергій Буров розповів, що в одній із кімнат інтернату проживає дві жінки на візках. У кімнаті стоїть лише одне ліжко.

"У цій кімнаті 10 квадратних метрів, стояло лише одне ліжко. Одна із жінок живе просто в колясці. Вона там постійно живе. Вона каже, що її це влаштовує, вона вже до цього звикла", - розповідає Сергій Буров, дивуючись, що персонал, який має освіту щодо реабілітації підопічних, не реабілітує таку жінку.

Нагадаємо, в Україні існує 144 психоневрологічних інтернати і 70 психіатричних лікарень, в яких перебувають близько 60 тисяч підопічних.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: місця несвободи НПМ Уповноважений Верховної Ради з прав людини Сергій Буров Ірина Сергієнко Городнянський психоневрологічний інтернат
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини