"Вишиванка, оселедець та насильство щодо інакодумців – це не патріотизм" – Філіпішина

В Україні відбувається підміна понять у питанні патріотизму. 

Таку думку озвучили учасники Всеукраїнської конференції "Система освіти у сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку", передає кореспондент Центру інформації про права людини

За словами радниці Міністерства інформаційної політики України Юлії Каздобіної, розуміння патріотизму може сформувати у дітей школа. 

"Зараз суспільство в Україні переходить від радянських до європейських норм. Вироблення нових норм відбувається в контексті російської агресії, тому цей процес складний. Тим не менше нам потрібно вчитись дискутувати на складні теми. Для цього дійсно потрібна освіта з прав людини, аби люди знали, які є європейські норми", – сказала радниця. Вона переконана, що європейські норми раціональні і спрямовані на взаємопорозуміння в суспільстві та його гармонійний розвиток. 

Представниця Омбудсмана з дотримання прав дитини та сім'ї Аксана Філіпішина вважає, що неприпустимою є ситуація, коли до школи заходять ветерани АТО і демонструють та вчать дітей поводженню зі зброєю. Зброї не місце в навчальному закладі.

"У нас сьогодні неформальні атрибути патріотизму – вишиванка, оселедець, зброя в руках та погляди про насильницькі прояви до інакомислячих. Організовуються дитячі літні табори військово-патріотичного спрямування, де дітей навчають поводженню зі зброєю. Це є прямим порушенням Конвенції ООН про права дитини та факультативного протоколу до неї щодо участі дітей у збройних конфліктах, які ратифікувала Україна. Вважаю, що правозахисники мають реагувати на ці речі і доносити до суспільства розуміння того, що патріотичне виховання і дитина зі зброєю у руках — різні речі. Патріотичне виховання — це не про спроможність дітей з 10-річного віку зі зброєю в руках відстоювати кордони своєї держави. Це питання пропаганди найкращого, що є в країні, зокрема представлення країни як всередині, так і закордоном", — переконана Аксана Філіпішина.

Народна депутатка від БПП Ірина Суслова звернула увагу на збільшення повідомлень у ЗМІ, які, за її словами, свідчать про наступ на права людини. Ці повідомлення стосуються нападів з боку праворадикальних угруповань на культурні події та мирні зібрання, зокрема ЛГБТІ- та феміністичного рухів в Україні. 

"Мій брат у 13 років зараз навчається в Кадетському корпусі, де діти вчаться із шести років. У них є девіз "Життя Україні, честь – нікому". Вони проявляють патріотизм через повагу до державних символів та через повагу до людини. Зараз не вистачає висвітлення, що таке патріотизм. Тому коли постає питання, що таке патріотизм, то інші організації подають трактування – "оселедець, вишиванка і зброя". Я сподіваюсь, що Міністерство інформаційної політики буде роз’яснювати, чому це ненормально, що це не патріотизм, та роз’яснювати, що насправді є патріотизмом", – сказала політикиня. 

Нагадаємо, з початку 2018 року в Україні спостерігається збільшення кількості нападів з боку праворадикальних угруповань на культурні події та мирні зібрання. ЗМІ повідомляли про напади на Марш за права жінок 8 березня, перешкоджання акції пам'яті адвоката Станіслава Маркелова і журналістки Анастасії Бабурової 19 січня 2018 року та напад на 23-річного британця Ліама Ентоні Тонга. 

Окрім цього, у Кривому Розі 21 січня невідомі в масках напали на ЛГБТ-активістів із громадської організації "Гей-альянс Україна". 11 лютого в Маріуполі зірвали лекцію про жінок у кіновиробництві. У Харкові через напад близько 15 праворадикалів правозахисниця Анна Шаригіна не змогла провести лекцію про  "ЛГБТ-рух в Україні та світі". Також 19 березня у Вінниці близько 40 людей зірвали круглий стіл з протидії злочинам на ґрунті ненависті.

26 березня близько 20 агресивно налаштованих представників праворадикальних рухів намагались зірвати дискусію на Docudays про поширення ультраправих рухів. Завдяки втручанню Національної поліції дискусія відбулась

У квітні адміністрація НПУ імені Михайла Драгоманова закрила виставку "Виховні акти", зокрема, через погрози праворадикальних студентів зірвати виставку. Окрім цього, у квітні учасники праворадикальної громадської організації "Січ-С14" вигнали ромів з табору на Лисій горі у Києві та спалили їхні речі та намети. Поліція порушила кримінальне провадження за розгін ромського табору на Лисій горі лише після публікації відео, на якому зафіксовано правопорушення. Правозахисники нарікають, що Національна поліція України неефективно розслідує напади праворадикалів в Україні. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Міністерство освіти і науки Міністерство інформполітики
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини