Верховний Суд не захотів виправляти помилку

20 квітня Верховний Суд України відмовився направити на новий розгляд в суд першої інстанції кримінальну справу, у якій засуджений вказує на катування. 

"Суд прийняв рішення про відмову у задоволенні заяви захисника Галини Гнатюк через відсутність підстав для поновлення строку для перегляду справи стосовно Олександра Бахмача", - заявила суддя-доповідачка Єлизавета Ковтюк

У грудні 2008 року  Олександра Бахмача, мешканця Золотоніського району на Черкащині, правоохоронці звинуватили, зокрема, у розбої та вбивстві двох людей. Чоловік заперечує, що вчиняв згадані злочини, і називає кримінальну справу проти нього сфабрикованою. У Верховному Суді він заявив, що співробітники Золотоніського відділу міліції катували його протягом трьох днів затримання, вибиваючи зізнання.

"13 грудня 2008 року мене вивезли в лісопосадку, підключали дроти з машини до ніг і катували струмом. На мене надягали протигаз і пускали через нього дим із вихлопної труби машини", - розповів у Верховному Суді Олександр Бахмач. В акті судово-медичного обстеження від 16 грудня 2008 року йдеться, що у чоловіка "виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою та крововиливу правого променево-зап'ястного суглобу, забою з набряком м’яких тканин та ділянки шкіри покритими кірочками темно-червоного кольору які могли виникнути від дії тупого твердого предмету та електричного струму".

Окрім цього, за словами адвокатки Галини Гнатюк, правоохоронці райвідділу міліції катували навіть співмешканку Олександра Бахмача. Згодом вона повідомила суду, що "змушена була тікати по всій Україні, бо міліціонери примушували дати неправдиві покази проти Бахмача".

Наразі прокуратура Черкащини відкрила кримінальне провадження за заявою Олександра Бахмача про тортури. Справа розслідується за порушеннями статтей 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 371 (завідомо незаконні затримання) та 373 (примушування давати показання) КК України. Але, як зауважує захист засудженого, прокуратура вже чотири рази закривала справу за відсутністю складу злочину в діях міліціонерів.

"Кримінальне провадження порушено за іншими статтями, але не за статтею про катування. Прокурори кажуть, так він же ж не зізнався у злочині, навіщо тоді порушувати за ст. 127 КК України ("катування")", - розповідає Галина Гнатюк, яка вступила у справу лише минулого року. 

Галина Гнатюк каже, що Олександр Бахмач не звертався до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), бо йому не надавалась правова допомога, коли розглядалась касаційна скарга. 

"Після проголошення вироку адвокат більше до нього не приходив. Він просив Верховний Суд відкласти засідання і надати йому захисника. Але його справу суд розглянув без захисника, чим порушив п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звертатись до ЄСПЛ він також не міг, бо не міг самостійно скласти заяву в Страсбург", - розповідає Галина Гнатюк.

За словами правозахисника Харківської правозахисної групи Андрія Діденка, у Верховному Суді України багато справ розглядалось без захисту. Але у справах довічно засудження обов'язково має бути адвокат. Інакше виникатиме порушення права на справедливий суд. 

Захист засудженого переконаний, що катування та неналежна юридична допомога для Олександра Бахмача - вагомі порушення. Вони є нововиявленими обставинами, які уможливлюють перегляд справи в суді заново. При цьому свою позицію Галина Гнатюк обґрунтовувала Конвенцією про захист прав людини та Конституцією, які мають норми прямої дії. На судовому засіданні вона послалась, зокрема, і на справу "Зякун проти України", яка містить аналогічні обставини.

"Суд нагадує, що допустимість в якості доказів показань, отриманих в результаті катування або інших видів жорстокого поводження у порушення статті 3 Конвенції, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні призводить до його несправедливості в цілому... Під час розгляду справи по суті суд посилався на ці зізнавальні показання, а також і на низку інших доказів, що доводили вину заявника. Суд вважає, що той факт, що національні суди у цій справі не вилучили з доказової бази зізнавальні показання заявника, зробило провадження в цілому несправедливим", - констатували у 2016 році судді Європейського суду з прав людини у справі "Зякун проти України".

На переконання Галини Гнатюк, Верховний Суд уповноважений скасувати у такому випадку такий вирок засудженому поза процесуальними строками на подання заяви.   

Суддя Верховного Суду Галина Канигіна на засіданні звернула увагу, що суд переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених Кримінально процесуальним кодексом. А кодекс дозволяє переглядати справу, зокрема, якщо ЄСПЛ встановить порушення (ст. 445 КПК). 

"Чи переглядає Верховний Суд судові рішення, у яких були катування, недозволені методи? Так, переглядає. Але він переглядає їх або через неоднакове застосування норм процесуального законодавства або після рішення ЄСПЛ. Ця схема, яку пропонує захисник, не відповідає вимогам чинного законодавства... Це буде перша справа, у якій Верховний Суд надасть правовий висновок, що неналежне здійснення захисту - це підстава для поновлення строків іншому адвокату", - заявив під час засідання прокурор Генпрокуратури Микола Курапов. 

Галина Гнатюк вважає, що суд шукає приводи, аби не переглядати справи за нововиявленими обставинами і називає це рішенням суду прецедентним і таким, що впливатиме на інші подібні справи. 

"Щоб домогтись перегляду судових рішень, де є багато істотних порушень законодавства як при розслідуванні справи, так і при розгляді Апеляційним судом Черкаської області, треба вносити термінові зміни до законодавства, наприклад, законопроект №2033а. У нас багато таких вироків, але усунути судові помилки зараз неможливо: строки минули, засуджений не має змоги своєчасно дізнатись про постанову Верховного Суду щодо нього, щоб звернутись до цього ж таки суду у трьохмісячний термін. Окрім цього такий термін має бути скасований", - каже Галина Гнатюк. 

Безнадійно використовуючи національні засоби захисту для відновлення прав людини, адвокатка вже вибились із сил. Так коментує правозахисник Андрій Діденко звернення Галини Гнатюк до Верховного Суду. 

Він вважає, що використання практики ЄСПЛ як прецендентного права починає тільки обговорюватись в Україні. 

"ВСУ тільки почав використовувати рішення ЄСПЛ для упорядкування практики на національному рівні. Але у цій справі він побоявся ухвалювати рішення на користь Олександра Бахмача. Бо судді розуміють, що це буде прецедентом. Тоді довічно засуджені, яких катували будуть звертатись не до ЄСПЛ, а до Верховного Суду і посилатись на практику Європейського суду з прав людини", - каже Андрій Діденко.

"Рішення ЄСПЛ має статус закону, обов'язкового для виконання на території України. І не важливо, якої країни воно стосується. Можна брати будь-яке рішення суду у Страсбурзі, яке по фабулі та обставинах підходить до вашого клієнта і використовувати аргументацію в будь-якій інстанції в Україні", - пояснює Андрій Діденко і додає, що судові помилки краще виправляти всередині країні, а не в Страсбурзі. 

Він вважає, що необхідно на рівні закону прописати обов'язковість прецедентної практики на ґрунті рішень Європейського суду з прав людини. Це б, на його переконання, гармонізувало б виконання практики на національному рівні. 

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для газети "Поради юриста" 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: реформа Харківська правозахисна група довічно засуджений Верховний Суд України Андрій Діденко судові помилки законопроект №2033а
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини