Від Порошенка вимагають міжнародного аудиту процедури відбору суддів Верховного Суду

Центр політико-правових реформ закликає президента України Петра Порошенка розпочати міжнародний аудит процедури відбору суддів нового Верховного Суду. 

Про це йдеться у зверненні громадської організації.  

"Вкрай важливо, щоб призначення суддів стало результатом чесної і прозорої процедури, а нові судді не викликали ані найменшого сумніву у їхній компетентності та доброчесності", — йдеться у заяві.

На переконання експертів Центру, формування Верховного Суду для розвитку України має не меншу вагу, ніж президентські чи парламентські вибори. Адже, на відміну від Президента чи народних депутатів, суддів призначають безстроково.

Вони вказують на низку фактів, які підривають довіру до чесності конкурсу.

Зокрема, вони вказують, що під час тестування і виконання практичних завдань у кандидатів не вилучали засоби зв’язку, якими вони могли скористатися, вийшовши з аудиторії на певний час.

Деякі кандидати отримали переваги під час виконання практичних завдань, оскільки ті були сформульовані без видозміни на основі тих самих реальних судових справ, які вирішували ці кандидати як судді. У Центрі політико-правових реформ припускають, що, ймовірно, це стало причиною, чому засекретили зміст цих практичних завдань. 

Оприлюднені дані за наслідками іспиту викликали обґрунтовані сумніви у коректності оцінювання. Незважаючи на це, до оцінки надійності і валідності результатів іспиту не залучали фахівців.

Експерти вказують, що Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) персоніфікувала результати тестування і практичного завдання перед тим, як остаточно визначити мінімальний прохідний бал за іспит. Це дало можливість членам Комісії бачити, які з кандидатів продовжать участь у конкурсі, а які – ні, та впливати на це. 

"Мінімальний прохідний бал за іспит не було передбачено внутрішніми правилами, але його було визначено як суму мінімальних прохідних балів за тести і виконання практичного завдання. Декілька десятків кандидатів, що не набрали мінімального прохідного балу за виконання практичного завдання, змогли таким чином повернутися до участі у конкурсі. У результаті кандидатури трьох із них внесені для призначення на посади суддів Верховного Суду", — йдеться у заяві громадської організації.

Окрім того, у Центрі політико-правових реформ вказують, що під час тестування усі кандидати пройшли болгарський тест на лояльність (роботодавцю), який публічно подавався як тест на доброчесність. Чи був він адаптований до оцінювання кандидатів на посаду саме судді – не відомо. 

"Усупереч встановленій процедурі Комісія не визначила мінімально допустимого балу за результатами психологічного тестування, і всі кандидати, навіть з найгіршими показниками, змогли продовжити участь у конкурсі", — йдеться у зверненні.

"Попри відкритість засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів чесність результатів оцінювання перевірити на підставі оприлюднених даних неможливо. Є відомості, що свідчать про відсутність кореляції між тим, як кандидат проявив себе під час конкурсу, і оприлюдненими результатами", — підсумовують автори звернення.

Вони нагадують, що 24% кандидатів, внесених Президенту для призначення, — з числа тих, кого Громадська рада доброчесності закликала не призначати через недоброчесність цих кандидатів. Вища кваліфікаційна комісія суддів погодилася лише з 38% негативних висновків Громадської ради доброчесності. Мотиви незгоди з іншими висновками – не оприлюднені. 

"За повідомленнями у ЗМІ поведінка, яка стала підставою для негативних висновків Громадської ради доброчесності щодо кандидатів, однаково властива деяким членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. Члени обох органів не заявляли самовідвід у зв’язку з цим. У 54 випадках члени Вищої ради правосуддя заявляли самовідвід, не вважаючи себе безсторонніми щодо розгляду певних кандидатів. У 50 з цих випадків Рада не прийняла їхнього відводу", — розповідають експерти Центру.

Вони також нагадують, що у складі Вищої ради правосуддя питання щодо кандидатів вирішував член Павло Гречківський, якому Генпрокуратура висунула звинувачення у замаху на шахрайство в особливо великих розмірах. А голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк на посаді судді отримав державну нагороду від Президента, хоч це заборонено законом. 

Автори звернення звертають увагу, що у майбутньому політики зможуть використати суспільну недовіру до того, як сформовано Верховний Суд, для чергового переформатування судової системи у своїх інтересах. Саме тому, на їхнє переконання, важливо створити такий Верховний Суд, на захист якого у складні часи могло би стати українське суспільство. 

"Єдиним способом об’єктивної оцінки чесності відбору суддів нового Верховного Суду — міжнародний аудит процедури відбору за участю країн-донорів. Це займе не так багато часу порівняно з часом, необхідним для подолання наслідків імплементації судової реформи у спосіб, що не відповідає інтересам суспільства", — наголошує Центр політико-правових реформ.

У Центрі закликають президента ініціювати перед організаціями і країнами-донорами такий аудит. Вищу раду правосуддя — не передавати президенту подання про кандидатів до встановлення результатів аудиту, а у разі виявлення порушень процедур переглянути свої рішення.

Європейський Союз, Раду Європи, країни-донори закликають надати Україні необхідну допомогу у проведенні такого аудиту.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: реформа ВККС Петро Порошенко Верховний суд Центр політико-правових реформ Громадська рада доброчесності
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини