Війна в цифрах і людському болі – експерти у Варшаві назвали ціну збройного конфлікту на сході України

Упродовж дворічного збройного конфлікту держава Україна не стає більш людиноорієнтованою. Із такими заявами виступили представники громадськості у Варшаві, де до 30 вересня триває щорічна нарада ОБСЄ з людського виміру HDIM2016.

З місця подій інформує кореспондентка Центру інформації про права людини.

Одним із ключових питань заходу є збройний конфлікт на Донбасі. Представники міжнародних моніторингових місій та громадських організацій фіксують тотальні порушення прав людини – право на життя, свободу пересування, доступ до медичних послуг, право на освіту і дитинство та інші. За цифрами – тисячі трагічних людських історій, кажуть учасники міжнародної конференції.

Про заощадження бюджету… за рахунок пенсій

Олена Луньова, Благодійний фонд “Восток СОС” переконана, що впродовж дворічного збройного конфлікту держава не стає більш людиноорієнтованою.

“Так, складання так званих “списків СБУ”, куди увійшли близько 500 тисяч внутрішньо переміщених осіб, їм було зупинено надання соціальної допомоги. При чому, за яких обставин ці люди потрапили в списки тих, хто нібито ніколи не виїжджав з тимчасово окупованої території чи повернувся туди – незрозуміло. Серед них – значна частка людей з інвалідністю, пенсіонери. Триває особливий контроль за ВПО, наприклад, прив’язка користуватися тільки карткою “Ощадбанк”. І якщо купуються якісь товари в інтернеті чи робляться інші “нетипові” трати, одразу навішується ярлик, що ця людина не потребує соцвиплат”, – каже Луньова.

Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров додає: “Не так давно СБУ цинічно відзвітувала, що заощадило українському бюджету 3,9 млрд гривень, що були направлені на пенсії людям, які проживають на окупованих територіях. Ця заява прозвучала на спільному засіданні двох парламентських комітетів…”

Про смерті, яких можна було уникнути

До моніторингової місії Гельсінського фонду з прав людини (Польща) приєдналися представники 8 громадських організацій з 5 країн. Представниця Гельсінського фонду Ольга Саломатова розповідає, що в період моніторингу, з 15 по 27 серпня, спілкувалися з багатьма людьми.

“У їхніх словах – самий біль. На їхні прохання ми залишалися на ніч в селищах. Нам мешканці фронтової території, – а саме так вони називали територію біля лінії розмежування, – розповідали, що саме вночі відбувається найважче, тривають обстріли. Тільки за час нашого перебування загинуло два мирних жителя… Одна жінка загинула, лежачи ввечері в своєму домі на дивані, дивлячись телевізор… Шальна куля. Коли зателефонували до “швидкої”, їм відповіли, що зараз не можуть приїхати, тому що триває обстріл. Якщо місцеві привезуть жінку на окраїну села, тільки там її зможуть забрати до лікарні. Як виявилося згодом, працює тільки одна “швидка” на кілька селищ. Люди почувають себе кинутими напризволяще”, – каже Саломатова.

За словами експертки, лікарі констатують підвищення рівня смертності внаслідок серцево-судинних захворювань та хвороб, пов’язаних зі стресом.

“Є зовсім абсурдні ситуації, коли нараховуються комунальні платежі – світло, газ, вода, – у тих будинках, де вже півтора роки немає ані світла, ані газу, ані води, є лиш велика діра в стіні… А для держави ці люди є вже боржниками”, – додає експертка.

Про участь дітей у війні

Війна на сході України – це факт залучення дітей у збройний конфлікт. На цьому наголосила Ганна Янова, Східноукраїнський центр громадських ініціатив.

“Упродовж нашого 3-місячного моніторингу, станом на 10 вересня ми зафіксували 41 випадок залучення дітей у військовий конфлікт на непідконтрольній території. Це ті діти, у яких ми могли встановити вік, хто і за яких обставин їх залучив. За нашими даними, є ще 31 випадок залучення дітей у війну, однак ще мало інформації. Діти воюють через різні причини. Нерідко їх залучають на недобровільній основі. Часто діти ідуть, щоб мати змогу отримати їжу, дехто – щоб помститися за своїх родичів, деякі – тому що у збройному формуванні їхні батьки, вчителі…”, – прокоментувала Янова.

Про зруйновані будинки

Згідно з даними моніторингу Харківської правозахисної групи, тільки в Луганській області на підконтрольній Україні території зруйновано понад 9 тисяч об’єктів, на відновлення яких потрібно близько 9 млрд гривень. Про це розповідає представник ХПГ Олександр Павліченко.

“Серед зруйнованих об’єктів тільки 800 житлових будинків комунальної власності, на відновлення яких держава готова надавати фінансову підтримку. Що ж до 6000 приватних об’єктів – їм допомагають лише міжнародні фонди, наприклад, Червоний Хрест, Данська рада біженців, People in need та інші. За нашими даними, на території непідконтрольній Україні зруйновано, або пошкоджено близько 10 тисяч об’єктів. І на їх відновлення потрібно приблизно така ж сума – 9 млрд гривень”, – каже Павліченко.

Також експерт зазначає, що часто розташування військових у цивільних об’єктах (як то школи, будинки культури тощо) стає причиною обстрілу цих приміщень.

“Так, у Станиці Луганській – чи не найбільш зруйнованому селищі, – військові зайняли центр, і для місцевих жителів – це закрита зона. Вони змушені обходити її по периметру. Часто через це селище піддається обстрілу…”, – додає експерт.

Про лінію перетину

На запитання учасників зустрічі, які б чіткі рекомендації правозахисники надали державі, серед всього іншого йшлося про перепускну систему.

Левон Азізян з Благодійного фонду “Восток СОС” зауважив, що стосується дотримання прав людини на лінії перетину, то найперше важливо відмінити перепускну систему – у ній немає ніякого сенсу з точки зору забезпечення безпеки.

“У ситуації, коли це питання не розглядається, є необхідність збільшити кількість КПВВ. При чому, українська влада навіть готова це зробити. Так, у Золотому (Луганська область) вже повністю обладнаний перепускний пункт, і готовий до відкриття хоч завтра. Однак бойовики так званої “ЛНР” не дають на це згоди. Також є вимога до держави дозволити рух пасажирського транспорту (автобусів, поїздів)…”, – наголосив Азізян.

Про необхідність законодавчого врегулювання “війни”

Також лишається актуальною ратифікація Римського статуту, щоб усі військові злочини були розслідувані, підкреслив Валерій Новиков, луганський правозахисний центр “Альтернатива”.

“По-друге, в законодавчому полі України бракує формулювань, що таке терористична організація, терористичний акт. Ці злочини в Україні розслідуються зовсім за іншими статтями – розбій, грабіж, вбивство. Потім нам самим буде важко довести міжнародній спільноті, що це були саме злочини внаслідок терористичних атак, і тим більше від країни-агресора вимагати компенсації…”, – додав Новиков.