Громадськість озвучила Порядок денний справедливості для нової Ради. Як реагувала влада і кандидати?

Дата: 16 Липня 2019 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

16 липня у київському First Conference Hall 18 громадських організацій оголосили Порядок денний справедливості для нової Верховної Ради. На переконання громадськості цей документ – дороговказ для основних реформ, які мають забезпечити справедливість в державі. Що саме містить документ та як на нього реагували політики?

Список вимог складається із 9 цілей та запитань для партій, відповіді на які мають показати, наскільки вони підтримують політичні сили реформи. Порядок денний складали такі організації, як Transparency International Україна, Фундація DeJure, “Автомайдан”, CEDEM, Centre UA, Центр протидії корупції, Антикорупційний штраф, Інститут законодавчих ідей, ACREC, Інститут політичної освіти, “Наші гроші”, Громадський контроль, StateWatch, Харківський антикорупційний центр, Центр громадянського моніторингу та досліджень, Центр економічної стратегії, Декларації під контролем та Bihus.info. 

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі у своїй промові відзначив поступ України у проведенні реформ і додав, що держава має докласти ще багато зусиль задля “тріумфу верховенства права”.

Хюг Мінгареллі

“За п’ять років на краще змінилась нормативна база, з’явились антикорупційні органи. Але все ще треба багато роботи. Протягом чотирьох років йшлось про зміну принципів роботи антикорупційних органів, бо вони не можуть виконувати свої функції так, як це від них очікують. Так само має запрацювати Антикорупційний суд. Ми в ЄС змобілізували значні ресурси, запустивши кілька програм, зокрема з правосуддя та з підтримки антикорупційних ініціатив. Завдяки ним наші українські друзі можуть посилювати верховенство права. Ми будемо поруч з вами і будемо готові ділитись своїм досвідом, щоб ви не робили помилок, яких ми припустились у своїх країнах”, – сказав він. 

“Громадські організації роблять багато, але ми вчергове підійшли до моменту, коли цю роботу мають підхопити державні органи влади. Вони мають владні повноваження та зобов’язання, аби трансформувати суспільний запит на справедливість у конкретні дії, політики та практики”, – додала заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду “Відродження” Інна Підлуська.

Порядок денний справедливості повністю або частково підтримали партії “Голос”, “Самопоміч”, “Сила людей”, “Громадянська позиція”, “Слуга народу” та “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “Сила і честь”. 

РЕАЛЬНА СУДОВА РЕФОРМА

У документі громадськості йдеться про те, що судова реформа не досягла своєї мети. Більшість недоброчесних суддів залишились на посадах, а довіра до судової влади – на низькому рівні

У своєму виступі заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка назвав реформи в Україні руїною. Особливо він відзначив судову реформу. 

“Чим відрізняється суд 2014 від суду 2019 року? Чим якісно відрізняється реформований Верховний Суд з новими молодими обличчями від зразка 2014 року? Чим відрізняється суд першої інстанції? Тільки тим, що там суддів на 2 тисячі менше, ніж штатна чисельність? Чим відрізняється суддя апеляційної інстанції зразка 2014 та 2019 року? Тільки тим, що судді 2019 року пройшли “фільтр адміністрації Порошенка“? І це судова реформа? Коли ми зустрічаємось із представниками іноземних посольств та інвесторами, вони просять: “Будь ласка, зробіть щось із судовою системою”, – зізнається Рябошапка.

Заступник голови партії “Голос” Ярослав Юрчишин повідомив, що його партія підтримує перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Пріоритетним для себе судову реформу вважають й у партії “Батьківщина”. Заступник голови цієї партії Іван Крулько констатував провал цієї реформи. На його переконання, в Україні було розподілення кадрів на користь команди Петра Порошенка, а не судова реформа.

Колишній член ВККС Андрій Козлов рекомендує швидко замінити усіх членів ВККС. 

“Вікно можливостей зараз відкривається не лише для реформ, а й для спритників. Починаючи із кінця лютого, одного за одним з ВККС вибивають його членів. В результаті цього зараз у комісії три нових обличчя. Це колишній заступник голови Вищого адміністративного суду (Сірош Микола Васильович – ред.), який у певний момент вирішив, що він – голова ВККС і намагався усім це довести. А під час співбесід на конкурс до Верховного Суду він так і не зміг переконливо довести походження свого майна у Буковелі. Другий член – права рука Ківалова (Остапець Сергій Леонідович – ред.). І насвіжіше надбання комісії – голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ часів Віктора Януковича (Солодков Андрій Андрійович – ред.)”, – розповів Андрій Козлов. 

Також він вважає, що у роботі ВККС необхідно замінити процедуру добору кадрів на технологію обґрунтованого сумніву. Ефективність цього принципу показала Громадська рада міжнародних експертів під час відбору антикорупційних суддів. У цьому конкурсі іноземні експерти визначались, чи вірять вони поясненням претендентів, відштовхуючись від обґрунтованості, розумності пояснень, відповідності законодавству та реаліям часу. Андрій Козлов рекомендує передбачити технологію обґрунтованого сумніву в українському законодавстві.  

“Зараз слід передати пас громадськості, бо об’єкт реформування важко себе реформує. Ймовірно під наглядом Громадської ради міжнародних експертів або за її прямої участі відбір нових членів ВККС був би кращим. Головне, аби чи то українська громадськість, чи ж то поміж міжнародних експертів українська громадськість не мала меншості у цьому органі. Поступ можливий, якщо судді не матимуть більшості у відборі членів кваліфкомісії суддів”, – додав Андрій Козлов.

Колишній член ВККС також нагадав, що у Конституційному Суді зараз намагаються знищити процедуру, яка дозволяє ВККС досліджувати походження майна родичів кандидатів на судові посади. 

Новому скликанню Верховної Ради доведеться вирішувати багато точкових проблем правосуддя. Таку думку під час презентації порядку денного справедливості висловив заступник голови партії “Голос” Ярослав Юрчишин. Однією з таких проблем він назвав відсутність в Україні системи перегляду незаконних судових рішень, якими засуджували людей за старим Кримінальним процесуальним кодексом. Він звернув увагу, що народні депутати VIII скликання так і не спромоглись проголосувати законопроект №2033а, який пропонує дозволити усувати судові помилки в Україні. 

“Незаконно засуджених людей в Україні десятки і це зламані долі. Позиція партії “Голос” полягає у тому, в інтересах політики має бути окрема людина. Встановлення справедливості має бути першим пріоритетом для нового парламенту”, – прокоментував Юрчишин. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Вісім історій свавільно засуджених: Без права на виправлення помилок

ПОЗБАВЛЕННЯ СБУ НЕВЛАСТИВИХ ФУНКЦІЙ, РЕФОРМА МВС ТА НАЦПОЛІЦІЇ

Автори порядку денного справедливості нарікають, що в Україні так і не було реформи СБУ, яка досі має невластиві як для спецслужби функції. На переконання громадських організацій, ці функції лише політизують роботу СБУ і перетворюють відомство на інструмент корупції та політичного тиску, одночасно дискредитуючи будь-які досягнення спецслужби та марнуючи ресурси для боротьби із тероризмом. 

На переконання секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олександра Данилюка, у секторі безпеки та оборони було найменше реформ, через “гриф таємності та державності“. 

“Говорилось, що не можна чогось чіпати, бо держава розвалиться. Хоча за цим ховались інтереси людей, які зловживали своїм впливом та заробляли гроші”, – каже він. 

Олександр Данилюк

У команді Зеленського хочуть змінити процедуру замовлення Міністерства оборони України. Олександр Данилюк нарікає, що 90% державних закупівель у цій сфері утаємничені. 

“Це не таємниця, що у такий спосіб заробляють гроші або кошти платників податків використовуються неефективно. Тому має бути застосований принцип мінімальної доцільної таємності, як це є у багатьох країнах світу”, – каже він.

Реформування державних органів Зе-команда планує провести через голосування у парламенті пакету законопроектів. 

“Чому має бути так? Без реформи СБУ неможливо реформувати інші сфери. Це все пов’язано. Під час реформи у законодавстві не має бути прогалин та дублювань повноважень”, – пояснює секретар РНБО. 

Денис Каплунов

Реформу СБУ підтримують і у партії “Громадянська позиція”. За словами члена ради цієї партії Дениса Каплунова, під час президентської кампанії його політична сила переконалась, що СБУ виконувала політичні замовлення та вдалась до фізичного впливу на співробітників партії. Окрім цього, політична сила особливо підтримує реформу МВС. У своєму виступі Каплунов відзначив вбивство поліцейським члена партії Олександра Комарницького з Вінниці. 

Відомо, що 11 червня поліцейський запропонував чоловікові бути присутнім як понятому під час проведення слідчих дій. Однак той відмовився.

У Нацполіції запевняють, що Олександр Комарницький спровокував конфлікт та намагався почати з правоохоронцем сутичку. Сам поліцейський твердить, що він відштовхнув чоловіка, а той впав на асфальт та вдарився головою. Утім, у партії вказують на численні переломи черепа Комарницького, а сам чоловік знаходився у реанімації без свідомості. 

Денис Каплунов запевняє, що відстоюватиме Порядок денний справедливості у коаліційній угоді нового парламенту.  

ПЕРЕЗАПУСК ЧАСТИНИ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ ТА ПОКАРАННЯ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ

У документі констатується, що керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції не продемонстрували результатів роботи та повністю втратили довіру суспільства. 

Разом з тим, громадські організації вказують, що “топ-чиновники, які обкрадали українців та незаконно збагачувались після Революції Гідності, отримали амністію після визнання неконституційною кримінальної відповідальності за незаконне збагачення у лютому 2019 року”. Справи 65 високопосадовців закрили і наразі в Кримінальному кодексі немає такого злочину. 

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник підтримує вимоги громадськості і розповідає про потужний спротив антикорупційній реформі в Україні. Як тільки певний антикорупційний інструмент починає діяти, обов’язково з’являється або закон, або рішення Конституційного Суду. Як приклад він наводить “правки Андрія Лозового“, які уповільнили досудові розслідування не лише НАБУ, а й інших слідчих органів. 

Олександр Данилюк та Артем Ситник

“Було на стільки величезне бажання нас зупинити, що народні депутати на шкоду усій правоохоронній системі ухвалювали подібні законодавчі ініціативи. Коли ми почали вигравати декілька десятків позовів, в тому числі, проти підприємств відомих олігархів на декілька мільярдів гривень, з’явилось рішення Конституційного Суду. За Петра Порошенка чотири роки вирішувалось просте питання відправки листа до депозитарію міжнародних угод, щоб ми могли співпрацювати з іншими країнами у питанні протидії корупції”, – розповідає Артем Ситник.

Він закликав народних депутатів проголосувати, зокрема, за законопроект про телефонне прослуховування для НАБУ та повернути відповідальність за незаконне збагачення, в тому числі з цивільною спецконфіскацією. Адже це дозволить повернутись до тих справ, які заблокував Конституційний Суд. Окрім цього, Артем Ситник виступає за повернення НАБУ повноважень оскаржувати угоди, які укладались за корупційними схемами. 

Суддя Вищого антикорупційного суду Леся Федорак вказує на недоліки законодавства у частині підсудності суду. 

“Законодавець обійшов питання обшуків. Наразі одна норма говорить, що з обшуками визначатимуться місцеві суди, тоді як інша каже, що всі клопотання та скарги у цій категорії справ повинен розглядати Вищий антикорупційний суд. Це суперечність, яку не схвалює практика Європейського суду з прав людини. Також суперечності є й у тому, чи розглядатиме суд справи тільки від НАБУ чи також від інших державних органів”, – розповіла суддя і наголосила, що від питання підсудності залежить ефективність роботи антикорупційного суду.

Заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка повідомив про намір скликати 18 липня позачергову сесію парламенту, щоб ухвалити закони щодо роботи Вищого антикорупційного суду та незаконного збагачення. 

“Ми будемо вимагати від парламенту ухвалити законодавство, яке дасть працювати ефективно Вищому антикорупційному суду. Будемо вимагати від парламенту прийняти закон про незаконне збагачення, і буде ще декілька ініціатив, ухвалення яких ми вимагатимемо від парламенту VIII скликання”, — сказав Рябошапка. 

Він також повідомив, що команда президента хоче від нового парламенту перегляду законів щодо декларацій, корупції у політичному секторі та Кримінального процесуального законодавства, зокрема в частині “правок Лозового”.

Громадські організації кажуть, що вимагатимуть від Верховної Ради прозорого конкурсу до Конституційного Суду. Вони шкодують, що Конституційний Суд України перетворився на інструмент захисту окремих політичних інтересів. Також громадськість вимагає затвердження антикорупційної стратегії, яка б визначала завдання та відповідальність органів влади за заходи антикорупційної реформи. 

Від нової Верховної Ради очікують реформи прокуратури, перезапуску Державного бюро розслідувань та створення Служби фінансових розслідувань. Реформа органів прокуратури не забезпечила очищення прокурорів, йдеться у документі. Абсолютна більшість недоброчесних прокурорів залишилась на своїх посадах. Громадські активісти вказують, що прокуратурою керують політики, а не фахівці. А керівництво ДБР за півроку роботи продемонструвало неспроможність ефективно управляти органом. 

Більшість присутніх під час форуму представників партій висловили скептицизм щодо співпраці з проросійськими силами у Верховній Раді, оскільки для них боротьба з корупцією не є головною у діяльності. 

Директор програми USAID “Долучайся” Роланд Ковач наголосив на важливості приєднання до Порядку денного громадянського суспільства.

Рональд Ковач та Інна Підлуська

“Громадські організації давно працюють заради того, у що вірять громадяни. Політичні еліти, незалежно від приналежності до політичних партій, мають зосереджувати свою роботу на досягненні цілей своїх громадян”, – сказав він.

Тим часом виконавчий директор Transparency International Андрій Боровик вважає: якщо у політичних партій є інстинкт самозбереження вони виконуватимуть Порядок денний справедливості. Для попередньої влади політична відповідальність вже настала і він хотів би, щоб така доля оминула ті політичні сили, які 21 липня оберуть громадяни України. 

“Така відповідальність обов’язково настане й для нової Верховної Ради, якщо вона не впровадить реформи і не забезпечить для громадян справедливість. Якщо цього не буде, то Верховна Рада має перезавантажуватись стільки, скільки це буде потрібно”, – підсумував Андрій Боровик. 

Микола Мирний, журналіст Центру прав людини ZMINA

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter