Вимушено переїхали? Час відштовхнутися від дна й починати жити

Віталій Дроботун

Чи не найгірше отруює мозок зневіра. Коли більше не видно ні перспективи, ні виходу зі скрутного становища. Проте я не раз, переконаний, як і ви, знаходив нові шляхи розвитку – варто було лиш глянути на проблему з іншого боку.

До чого я це пишу? Я нерідко бачу в людях, які приходять до нас на тренінги "Знай права. Шукай роботу. Організовуй бізнес", байдужість і злість. Та разом з колегами з правозахисної організації "Права людини" та ВГО "Для спільної справи" ми показуємо, що не все чорно-біло. За кілька годин учасники починають розуміти, що довкола є не тільки перешкоди, а й багато можливостей.

На наших зустрічах спочатку ми чуємо. Це і "непевна ситуація, яка може змінитися з дня на день і можна буде повернутися до минулого життя". Але ж не змінюється вже більше року.

Це і "зарплата, за яку не хочеться й працювати". Але нерідко більшої зарплатні не мають навіть і ті, хто нікуди не переселявся.

Це і дискримінація, з якою зіштовхуються майже всі переселенці – із "не такою пропискою" на роботу не беруть. Нам розповідали історії про невдалі співбесіди, де на людей "за 50" дивляться, як на динозаврів, і більше вони на співбесіди ходити не хочуть. Ми чуємо історії про багаторічний стаж роботи, високу кваліфікацію, які чомусь не є перевагою для роботодавців, а навпаки – непотрібний вантаж. Усе це є і не тільки є перешкодами для ефективного працевлаштування.

Як каже часто моя колега: "Пошук роботи – це теж робота". І ви повинні вчитися такій роботі та з дня у день працювати над собою. Як?

По-перше, зрозумійте: вам потрібні гроші. Зараз і сьогодні. Не завтра, не вчора, не через рік. Сьогодні. Якщо вам потрібні гроші (а вони ж вам потрібні, правда?), подумайте, як ви можете їх заробляти – перерахуйте для себе усі можливі (тільки законні) способи. Ви неодмінно побачите велику кількість своїх умінь та навичок, які можна монетизувати. Як? Це вже інше питання – думайте, читайте, дивіться на успішні приклади.

Нещодавно ми знімали відео про Катерину – дівчину, яка після переїзду з Луганська стала волонтеркою на Фролівській 9/11, згодом – зайнялася хендмейдом, а нині робить вінки та прикраси ручної роботи, які успішно продає. Завдяки мережі українських волонтерів її вироби користуються попитом навіть у Великій Британії. Відчуваєте життєву енергію Катерини? Дівчина в постійному русі. Головне – не спинятися, а постійно чимось займатися, навіть якщо спочатку це безоплатно і видається безпереспективним.

Досвід, вдосконалення навичок, перекваліфікація – ось постулати, які повинні стати для вас орієнтирами.

Ведіть статистику ваших "перемог і поразок" пошуку роботи. Аналізуйте. Шукайте альтернативні шляхи заробітку. Тільки коли ви зрозумієте, що ваш рух, ваша мотивація до дії – це і є запорука успіху, тільки тоді ви відштовхнетеся від дна і почнете підніматися.

Я не кажу, що все це легко, і не збираюсь вас у цьому переконувати. "Але, хто нам казав, що буде легко", – співав у своїй пісні британський гурт "Coldplay". Та після низки невдач важко не тільки вам. Усім. Така наша природа (в кого не так – я вам заздрю): чекати світлу смугу життя, а коли її довго немає – впадати у відчай. Проте в основі цього "застою" чи навпаки руху - тільки ваш вибір: йти на співбесіду чи не йти; моніторити вакансії чи ні; користуватися безкоштовними онлайн-курсами чи ні; взяти своє життя у свої руки чи і надалі жалітися на державу, політиків, держслужби, тощо.

Ми організовуємо тренінги у Центрах зайнятості (і вдячні їм за підтримку). Разом з тим вимушені переселенці запевняють у неефективності таких центрів. Вакансії часто не підходять, їх мало, влаштовуватися доводиться своїми силами тощо.

Центр зайнятості зміг влаштувати не більше 10% від зареєстрованих у них внутрішньо переміщених осіб. І це теж проблема.

На думку експертів, такі центри повинні демонструвати менеджерський підхід на швидкоплинному ринку праці. Працівникам центру слід краще перевіряти професійність своїх клієнтів, проводити постійні курси підвищення кваліфікації та перекваліфікації, вчити людей підприємництву, іноземних мов і багато чому іншому залежно від потреб.

Ті, хто в пошуку роботи, мають розуміти: ви повинні бути конкурентними на ринку праці, підвищуючи свій рівень знань і умінь.

Не завжди центри зайнятості можуть забезпечити фахову підготовку. І для цього має бути відповідна державна програма.

Знайте свої права і вчіться їх захищати. Наприклад, вимушені переселенці мають право на одноразову та багаторазові фінансові допомоги. Здебільшого про одноразову допомогу не знають. Однак така можливість є. Такі грошові резерви акумулює держава завдяки фінансам міжнародних фондів та видає, якщо у переселенців "складні життєві обставини" (найчастіше при видачі такої допомоги опираються на стан здоров’я того, хто звертається, тобто підставою видачі коштів є медичні документи). Розмір одноразової допомоги може сягати більше 5 тисяч гривень.

Будьте відкриті до нового. Так, у центрах зайнятості є можливість внутрішньо переміщеним особам (ВПО) отримати ваучер на перекваліфікацію з більше 50 напрямків (наказ Мінсоцполітики № 661). Відшкодовується навчання на суму близько 13 тисяч гривень.

Держава також взялася компенсувати роботодавцям частину заробітної плати тим особам, які стояли у службах зайнятості на обліку як безробітні, і які будуть працевлаштовані за їх направленням. Навесні минулого року подібним займалася Пограма розвитку ООН (ПРООН) за підтримки уряду Японії. ПРООН восени також анонсувала нову програму – співфінансуванню створення робочих місць для ВПО та місцевого населення Донецької та Луганської областей, завдяки якій планується працевлаштувати 1500 переселенців.

Друзі, об’єднуйтесь! Створіть та зареєструйте громадську організацію, допомагайте один одному. Готуйте проектні заявки, шукайте фінансування. Це можуть бути як цільові програми грантових організацій, так і краудфандинг тощо. Є багато безкоштовних тренінгів для переселенців. Не так давно, приміром, USAID відправляв переселенців та зацікавлених осіб у Боснію та Герцеговину для вивчення здійснення правосуддя і дотримання прав людини у період конфліктних і постконфліктних ситуацій.

У 2015-му міжнародні фонди фінансували мале підприємництво, яке організовувалось переселенцями. Це такий собі поштовх, соломинка, за яку варто хапатись. Адже такого роду гроші – не кредит і не лізінг, а реальна допомога. Потрібно було лиш взяти участь у конкурсі і написати бізнес-план, чітко виконувати його. І конкурси прозорі – вони ж від міжнародних організацій.

Я перерахував лише маленький шмат можливостей. Хіба ви дозволите собі ще зневіру? Усе у ваших руках.

Віталій Дроботун, голова правління правозахисної організації "Права людини"

Фото - УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: переселенець Центр зайнятості робота
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини