Влада Чернігова байдужа до створення безбар’єрного середовища в місті – громадські організації

У Чернігові міська влада не проводить жодної системної роботи щодо формування доступного і безбар’єрного середовища.

Про це заявили представники громадських організацій “МАРТ” та “Інтеграція” 1 листопада на прес-конференції, повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини.

За словами виконавчого директора ГО “МАРТ” Руслани Бурової, на сьогодні у Чернігові  відсутній контроль громадськості за виконанням будівельних норм при спорудженні пандусів, з’їздів і заїздів на дорогах та всього, що дозволяє безперешкодно рухатися людям з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення. Адже дуже часто навіть наявність пандусу не робить об’єкт доступним для людини в інвалідному візку.

“Голос людей з інвалідністю нівельовано. Влада намагається зняти відповідальність з дотримання цих стандартів, а люди з інвалідністю не можуть отримати низку послуг”, – сказала Бурова.

Юрист організації Дмитро Науменко розповів, що у лютому у Чернігівській міськраді була створена робоча група з перевірки об’єктів фізичного оточення, але вона провела одне засідання “для галочки” у квітні і більше не збиралася. На звернення представників громадськості розпочати реальну роботу міська влада не відреагувала та обійшлася відписками. Науменко констатував, що Чернігів чи не єдиний обласний центр, де відсутня програма безбар’єрності.

Представники громадських організацій представили журналістам свій моніторинг доступності закладів охорони здоров’я та соціальної сфери Чернігова. Вони констатували, що без сторонньої допомоги люди з інвалідністю не можуть потрапити до міських лікарень №2 та №3. Водночас, відповідають необхідним нормам тільки 4-5 пандусів у всьому місті. На окремих дорогах у місті є з’їзди, але немає заїздів. І навіть більше – тільки-но реконструйовані сквер Богдана Хмельницького та підземний перехід у центрі міста поблизу готелю “Україна” є недоступними для людей з інвалідністю. У сквері є сходинки без спуску, а підземному переході пандус із занадто крутим спуском і взагалі неможливим підйомом.

Руслана Бурова підкреслила, що у європейських містах, якщо відбувається будівництво чи реконструкція, то обов’язково враховуються потреби різних груп людей, і відбувається поліпшення. “У нас, на жаль, ні”, – констатувала громадська діячка.

Як позитив, відзначено появу світлофорів із звуковими сигналами для людей із порушеннями зору.

“Про яку безбар’єрність ми говоримо, якщо людина з інвалідністю не може виїхати з дому? У місті бачимо зміни, але не бачимо змін щодо безбар’єрності. Робиться для нас, але без нас”, – наголосив голова ГО “Центр медико-соціальної і фізичної реабілітації інвалідів з вадами фізичного розвитку “Інтеграція” Дмитро Соболєв.

Чоловік пересувається на візку, а тому про ці проблеми говорить, спираючись на власний досвід. Він розповів, що, аби потрапити на прес-конференцію, довелося з візка пересідати у ліфті на стілець. А візок піднімати окремо.

“І це ще дуже хороший готель! У багатьох готелях є спеціальні візочки, що вміщаються у ліфт, і кожен відвідувач, за необхідності, може ними скористатися”, – поділився Дмитро Соболєв.

Представники громадських організацій інвалідів звернулися до Чернігівської міськради з ініціативою створити постійний комітет забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Вони пропонують, аби до складу цього комітету увійшли представники міської влади, будівельників, громадських організацій. Представники ГО прагнуть, щоб принципи доступності враховувалися на етапі проектування об’єктів, і щоб останні були реально безбар’єрними та доступними.

Руслана Бурова вважає, що у Чернігові має місце дискримінаційна практика щодо людей з інвалідністю.

“Це непряма дискримінація, але все ж дискримінація”, – пояснила вона.