За 4 роки Росія записала в "іноземні агенти" 148 організацій і закрила 27 з них – Amnesty International

В Росії упродовж 4-річної дії закону про некомерційні організації 148 організацій були внесені в список "іноземних агентів", їхнє фінансування істотно скоротилося, репутації було завдано збитків, співробітники перебували під тиском та погрозами, а 27 організацій були змушені закритися.

Про це йдеться у доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, оприлюдненій 18 листопада.

У документі під назвою "Агенти народу": чотири роки дії закону "про іноземних агентів" йдеться про те, що російське суспільство заплатило високу ціну з ухваленням "драконівського закону".

Згадані організації у багатьох випадках надають послуги, які держава не в змозі забезпечити, наприклад, юридичний захист або психологічна підтримка жертв дискримінації або насильства, а також екологічний моніторинг.

Серед тих, кого за останній час включили в список "закордонних агентів", 8 організацій, що представляють інтереси корінних народностей і етнічних меншин; дві ЛГБТІ-організації; дві організації, що підтримують мігрантів, біженців і прохачів притулку.

"Закон про" іноземних агентів" був розроблений, щоб скувати, затаврувати, і в кінцевому підсумку змусити замовкнути критичні незалежні комерційні організації. Під його дію потрапило широке коло організацій, застосування закону пов’язане зі значними витратами для якості суспільної дискусії в Росії і з порушеннями індивідуальних прав", – заявив голова представництва Amnesty International в Росії Сергій Нікітін.

Поправки до закону про "іноземних агентів", ухвалені в червні цього року, тільки розширили поняття "політичної діяльності", якою тепер може вважатися будь-який коментар відносної державної політики в тій чи іншій сфері або дій посадових осіб, додав Нікітін.

Закон про "іноземних агентів" чітко прописує, що діяльність щодо захисту рослинного і тваринного світу не розглядається як "політична", і тим не менш принаймні 21 екологічна організація була включена до реєстру "іноземних агентів".

Приміром, екологічний центр "Дронт" у Нижньому Новгороді був включений у список на тій підставі, що він отримав фінансування з трьох "іноземних" джерел. Це були 500 рублів за підписку на його газету "Берегиня" від іншого "іноземного агента", "Беллона-Мурманськ", вже погашений на той час кредит від ще однієї екологічної НКО- "іноземного агента", петербурзької організації "Зелений Світ", але що найдивніше, в джерела іноземного фінансування було включено і грант від фонду Російської Православної Церкви "Співробітництво".

"Цілком зрозуміло, що головною метою російської влади було задушити зростання критично налаштованих організацій громадянського суспільства та замінити їх покірними і залежними прихильниками державної політики", – резюмував Сергій Нікітін.

Amnesty International закликала російську владу скасувати закон про "іноземних агентів" і відмовитись від обмежень на діяльність незалежних комерційних організацій.

Тим часом філія Amnesty International у Росії 18 листопада заявила, що офіс відновлює свою роботу після того, як його приміщення були опечатані 2 листопада. Нікітін сказав, що причиною стала "технічна плутанина" в питанні оренди і що він підписав новий договір оренди з Департаментом державного майна Москви.

Нагадаємо, статус "іноземного агента" у Росії присвоюється тим некомерційним організаціям, які, на думку Мін'юсту РФ, отримують фінансування з-за кордону і одночасно займаються політичною діяльністю.

Такі НКО зобов'язані повідомляти, що є "іноземним агентом", а також змушені частіше здавати звітність та проходити аудит, що значно ускладнює їхню діяльність.

У 2016 році в Росії був прийнятий закон, що уточнює поняття політичної діяльності НКО. До неї, зокрема, було вирішено віднести "формування суспільно-політичних поглядів шляхом соцопитувань".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Росія Amnesty International іноземний агент
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини