За два роки війни очікуваного сплеску ксенофобії не сталося - експерти

Кількість злочинів на  ґрунті ненависті зменшилася.

Вандалізм в Україні залишається поки що без суспільного осуду й належного розслідування з боку правоохоронців. Найбільш праворадикальні сили воюють у зоні АТО і їм не до пошуків та побиття нігерійських студентів, а МВС вирішило налагодити співпрацю з моніторами.

Такі висновки озвучили правозахисники, представляючи доповідь "Два роки війни: Ксенофобія в Україні в 2015 році", передає кореспондентка Центру інформації про права людини.

Згідно із документом, в Україні дещо зменшилася кількість насильницьких злочинів на ґрунті расової та національної нетерпимості. Однак правозахисники зафіксували також перше за останні п'ять років убивство на ґрунті расової ненависті. Загальна кількість зафіксованих випадків – 19 (у 2014 році – 24).

"Для порівняння: найбільш проблемним періодом були 2006, 2007, 2008 роки, коли ми фіксували близько 90 постраждалих, з яких було вбито 4-6 осіб. Сьогодні ми можемо з упевненістю спостерігати, що нинішня ситуація в Україні, із загостренням національних почуттів, деякою легітимізацією праворадикальних рухів, не призвела до збільшення випадків нападів на ґрунті ненависті", - коментує В'ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин.

Експерти також відзначають, що зменшилася складова, пов’язана зі свідомими провокаціями російських спецслужб.

"Зокрема, в частині пропаганди як основної складової гібридної війни. І в ній багато приділяється уваги пропаганді й провокації на ґрунті ненависті та ксенофобії. Тож нам часом буває складно під час моніторингу визначати, що є провокацією, а що - ні. І тільки судові рішення могли би поставити крапку. Та їх немає...", - зауважує Йосиф Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України.

Роботу моніторів ускладнює і відсутність доступу до деяких регіонів. На окупованих територіях (Донбас, Крим) дуже важко знайти свідків, які могли б підтвердити інформацію.

"Якщо така людина знаходиться, ми побоюємося, щоб вона не стала наступною жертвою, яку ми будемо фіксувати. Також велика проблема – немає там представників міжнародних місій, так само і журналістів", - наголошує Тетяна Безрук, співкоординаторка Групи моніторингу прав національних меншин.

Експертка підкреслює, що якщо Україна хоче повернути Крим чи Донбас, то слід говорити правду і не вдаватися до пропаганди.

"На жаль, деякі ЗМІ брали для поширення ту частину інформації нашого моніторингу, яку вже було інтерпретовано...", - каже Безрук.

Експерти відзначають, що в цілому покращення ситуація відбулося завдяки роботі правоохоронних органів. У цьому році чи не вперше налагодилась комунікація з Міністерством внутрішніх справ. І це стосується не тільки обміну інформації, а і розслідування інцидентів. У 2015 році відкрили близько 60 проваджень за статтею 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини