Заборонити служити капеланам Московського патріархату. Аваков правий чи порушує право на віросповідання?
Дата:
31 Серпня 2017
Заборона міністра внутрішніх справ Арсена Авакова залучати священиків Московського патріархату (УПЦ МП) до капеланської служби в Національній гвардії — дискримінаційна.
Так вважає український голова Української ради вільнодумців і віруючих, магістр права Юрій Шеляженко.
“Формулювання пункту 19 наказу Арсена Авакова, яке зобов’язує командування військової частини обмежувати діяльність священиків тих релігійних організацій з центрами в країні-агресора, націлене на дискримінацію вірних Української православної церкви (МП — ред.), яка входить до складу Руської православної церкви. Тотальність цієї дискримінації виглядає непропорційною, враховуючи, що частина духовенства та вірних УПЦ декларують патріотичну позицію”, — розповідає він Центру інформації про права людини.
Юрій Шеляженко переконаний, якщо влада сумнівається у вірності Україні вірних Московського патріархату, “то cпецслужби мають проводити індивідуальні перевірки”.
“Краще вже профайлінг, ніж всіх підряд оголошувати ворогами народу”, — коментує він.
Окрім того, йому видається спірним питання, чи знаходиться релігійний центр УПЦ за кордоном. Він посилається на п. 5 розділу XII статуту УПЦ. Відповідно до нього УПЦ користується церковною автономією у вирішенні внутрішніх питань. Разом з тим він вказує, що релігійний адміністративний центр УПЦ — Київська Митрополія Української Православної Церкви (МП).
Юрій Шеляженко розцінює недопуск священиків певної конфесії до військовослужбовців обмеженням їх права на свободу думки, совісті та релігії. Він нагадує, що така свобода передбачена статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
“Хоча служба в армії пов’язана з дотриманням особливого режиму, як, скажімо, і відбування покарання у місцях позбавлення волі, навіть в таких особливих обставинах людське право на свободу релігії має захищатися. Наприклад, Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) у справах Poltoratskiy v. Ukraine та Kuznetsov v. Ukraine визнавав, що Україна порушила права на свободу релігії через недопуск в’язнів до священика. У справі Larissis and Others v. Greece ЄСПЛ визнав порушення права на свободу релігії двох офіцерів через їх засудження за прозелітизм (агресивне місіонерство). Суд не побачив зловживання правом на проповідь релігії у спілкуванні цих офіцерів з цивільними, хоча й погодився з доводами уряду про те, що агресивне місіонерство мало місце по відношенню до їх підлеглих”, – нагадує Юрій Шеляженко.
Він наголошує, що це важливе рішення ЄСПЛ, бо воно не лише констатує право військовослужбовців на свободу релігії, а й вказує, що неприпустимо зловживати цим правом через нав’язування підлеглим своєї віри військовим начальством.
Разом з тим Юрій Шеляженко вважає, що підхід до організації капеланської служби в Україні суперечить конституційному принципу відділення церкви від держави.
“Держава не має організовувати релігійне служіння і призначати священиків на посади капеланів в силових структурах. Коли солдату вкрай потрібен священик чи однодумець-атеїст для розмови про наболіле чи для проведення церемонії, до яких солдат звик, як до невід’ємної частини свого способу життя, обов’язок держави і військового начальства допомогти в цьому, але не використовувати духовні потреби військовослужбовців для промивання мізків пропагандою, перевірок лояльності та політизування релігії”, — переконаний він.
“Представники всіх інституцій громадянського суспільства, включаючи церкви, філософсько-моральні та культурні клуби, медіа, правозахисні, благодійні та інші громадські організації на запит зацікавлених військовослужбовців або в порядку цивільного контролю за збройними силами, відповідно до Закону України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, повинні отримувати доступ до військових частин, звісно, зі всіма необхідними для національної безпеки пересторогами, щоб надавати свої релігійні, інформаційні, культурні та інші сервіси зацікавленим військовослужбовцям і перевіряти, чи дотримуються людські умови життя силовиків”, — додає він.
Нагадаємо, раніше представник Нацгвардії Ярослав Сподар заявив, що заборону священиків Московського патріархату у капіланстві підтримали Міністерство культури та Міністерство юстиції України.
У Міністерстві культури чітко не прокоментували їхню позицію про заборону священиків Московського патріархату.
“Внесення до тексту Положення пункту стосовно надання командуванню військової частини можливості не допускати священників тих релігійних організацій, центри яких знаходяться на території країни-агресора, було здійснено розробниками цього документу з огляду на небезпечну ситуацію, яка склалась у районах проведення АТО (серпень-жовтень 2015 року)”, — йдеться у відповіді на інформаційний запит.
Разом з тим у Мінкультури вказують, що призначення військових капеланів — “засіб реалізації права віруючих військовослужбовців на свободу совісті і забезпечення їх релігійних потреб з боку держави”.
Міністерство юстиції проігнорувало запит Центру інформації про права людини.
