Держава має невідкладно займатись реабілітацією звільнених з полону військових - правозахисники

Державі недостатньо обмежуватися лише документуванням порушень норм гуманітарного права при катуванні полонених незаконними збройними формуваннями. Вона має займатись реабілітацією та реінтеграцією людей, які повертаються після полону у мирне життя.

На цьому наголошується у звіті Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Харківської правозахисної групи (ХПГ).

Правозахисники нагадують, що коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі" в рамках дослідження "Ті, що пережили пекло" опитала 78 військовополонених. 68 були об’єктами жорстокого поводження, 51 – об’єктами тортур. Внаслідок тортур 45 полонених отримали тілесні ушкодження. Хоча це опитування й не було репрезентативним, та воно вказує на факти серйозних порушень, а отже і на необхідність реабілітації жертв, кажуть правозахисники.

Вони вказують, що "дієва система соціальної, в тому числі психологічної, реабілітації звільнених людей та членів їх сімей" передбачена в Національній стратегії у сфері прав людини, яку у 2015 році підписав президент Петро Порошенко.

У звіті йдеться про те, що на сьогодні звільнені військові можуть направлятись особами, які їх звільняли, до військових госпіталів для лікування та проходження обстеження. В такому випадку лікування здійснюється на загальних підставах, як, наприклад, і лікування військовослужбовців, що отримують поранення в боях.

"Хоч й існують механізми надання медичної допомоги для звільнених військовослужбовців, невизначеність їх статусу одразу після звільнення може призводити до проблем з фіксуванням отриманих у полоні травм та своєчасним лікуванням. Це призводить до несистематичного надання медичної допомоги усім особам, що її потребують, або неможливості скористатись усіма передбаченими законом пільгами, в тому числі тими, що передбачені статусом інваліда війни", – пишуть автори звіту.

"Мене тоді близько місяця не приймали на огляд у частині після полону, дали неправильно оформлений документ. І в госпіталі... не хотіли приймати, скарги не слухали. Зробили мені лікарняний, у мене із собою є висновок Військово-лікарської комісії, але цей документ ніколи не грав ролі, коли я лежав в госпіталі", – цитують правозахисники військовослужбовця батальйону територіальної оборони, якого звільнили у грудні 2014 року.

Автори звіту також зауважують, що звільнені полонені сьогодні претендують на психологічну реабілітацію на загальних підставах як учасники бойових дій.

В санаторії для реабілітації військових направляють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) або управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН). Активність роботи обласних центрів у цьому напрямку залежить від наявності нормативних актів на місцевому рівні. А якщо такі програми й є, то умови психологічної реабілітації можуть різнитись. 

Уряд досі не розробив нормативно-правові акти, що мають регулювати спосіб надання психологічної реабілітації для учасників АТО на національному рівні. Він мав розробити такі акти після того, як президент підписав указ "Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції" 18 березня 2015 року.

Цей документ зобов'язує Кабмін, зокрема, створити центри допомоги учасникам АТО та залучити до їх роботи представників громадськості.

Окрім того, правозахисники вказують, що отримання психологічної допомоги ускладнюється через відсутність самої інформації про шляхи її отримання, слабку організаційну роботу командування військових частин. Автори звіту пояснюють, що із 60 колишніх полонених лише двох опитаних відправили на психологічну реабілітацію військовою частиною.

Також допомога ускладнюється через розповсюджені негативні стереотипи, які часто пов’язані з певною стигматизацією (тавруванням) тих, хто звертається за такого роду допомогою. Тому пропозиція пройти курс психологічної реабілітації може навіть відлякувати частину військовослужбовців.

"Наявна система звернення по психологічну допомогу, що здебільшого передбачає отримання статусу учасника бойових дій, є неприпустимо складною з огляду на те, що така допомога може знадобитись терміново, а відсутність її може обійтися суспільству у невиправдано високу ціну", – наголошують автори звіту і припускають, що кількість людей, які звернулися б за психологічною допомогою, могла би бути значно вищою, якби доступ до такої допомоги був би полегшений.

Правозахисники УГСПЛ та ХПГ рекомендують уряду прискорити утворення міжвідомчої робочої групи для регулярної фіксації та розслідування фактів порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованій території України та в районі проведення АТО. До цієї групи мають увійти органи державної влади, правоохоронні органи, представники міжнародних організацій. 

Міністерству охорони здоров’я, Міністерству соціальної політики, Міністерству юстиції пропонується максимально гарантувати, аби жертви збройного конфлікту були оточені особливою увагою і турботою, аби уникнути повторного травмування їхньої психіки в ході юридичних і адміністративних процедур, спрямованих на забезпечення справедливості і відшкодування збитку.

Нагадаємо, за даними СБУ з початку збройного конфлікту на сході України з полону незаконних збройних формування Донеччини та Луганщини були звільнені щонайменше 3 084 людей. Станом на 24 січня, СБУ звітує про 110 осіб, які досі залишаються в полоні. Ще 490 українців вважаються зниклими без вісті.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Росія реабілітація Кабмін Україна Міністерство оборони України Міністерство охорони здоров'я
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини