Заповідь «Возлюби ближнього…» - не для печерських панотців?

У Києво-Печерській Лаврі рішуче взялися за примусове виселення найбільшої української клініки, де лікують хворих на СНІД. Установу, що належить Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, намагаються перевести на околицю мегаполісу до неробочого корпусу 3-го шкірно-венерологічного диспансеру.

В цій закритій з літа минулого року будівлі бомжі повибивали вікна, а недавно там ще й обвалилася стеля. 

Сюди планують відселити хворих на СНІД

У звільнених же будівлях намісник відомого чоловічого монастиря владика Павло має намір відкрити чи то VIP-готель для почесних гостей Лаври, чи то чергову резиденцію Святішого Патріарха Московського та Всієї Русі Кирила. Для відводу очей парочка кабінетів Інституту епідеміології та інфекційних хвороб буде віддана медикам. Своїм, зрозуміло.

- Як ми розуміємо, це приміщення вже давно куплене, - каже радник з питань лікування та розвитку Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ, Ірина Борушек. - Їм залишилося лишень виселити відділення ВІЛ-інфекції.

Наприкінці минулого тижня президент АМН України академік Андрій Сердюк підписав наказ, відповідно до якого керівництво Інституту епідеміології та інфекційних хвороб протягом найближчих 20 днів зобов’язане виписати всіх пацієнтів, хто перебуває на стаціонарному лікуванні. Нових хворих, зрозуміло, приймати суворо заборонено.

Піар-кампанія, кінцевою метою якої є ліквідація «кубла наркоманів і повій» (саме ці епітети звик використовувати Владика, спілкуючись з пресою), не згасає з літа 2010-го. Зараз люди в рясах як ніколи близькі до перемоги над «породженням пекла», оскільки на їхній стороні «грає» український уряд. Його постанова якраз і передбачає перехід двох найвідоміших православних святинь України, Почаївської та Печерської лавр, до УПЦ Московського Патріархату.

- Півтора роки тому намісник Києво-Печерської Лаври з телеекрану зажадав якомога швидше прибрати з «намолених місць» все, що якось пов`язано з «повіями і наркоманами», - говорить директор департаменту комунікації, політики та адвокації Всеукраїнської благодійного товариства «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Дмитро Шерембей. - Відтоді ми чекаємо від Владики публічних вибачень - за ярлик «притон», наклеєний їм на Інститут епідеміології та інфекційних хвороб. Схоже, даремно час втрачаємо ...

Варто нагадати: інфекційна лікарня, яка стала згодом базою для найкращої в Україні клініки, що спеціалізується на лікуванні хворих на СНІД, відкривалася 100 років тому зовсім не на кошти тодішніх лаврських мешканців. А на гроші киян.

Чому її розмістили саме поблизу монастиря, теж зрозуміло. Смертність від інфекційних хвороб на початку минулого століття була величезною і доправлені до медустанови пацієнти, вибачте за прозу, вважалися вже наполовину скерованими «на той світ».

Особливе призначення лікарні на території Лаври усвідомлювали і в смутні часи після Петроградського перевороту 1917 року, і в наступний період, коли влада в Києві переходила то до білих, то до червоних, то до петлюрівців з гетьманцями. На лікарню не посміли зазіхнути і непрохані гості з Третього Рейху. Навпаки: медперсонал і хворі були оточені показною турботою «визволителів» ...

А от у 2012-му церковники раптом синхронно заговорили про якісь юридичні та історичні права на комплекс будівель.

Для намісника Лаври Інститут – не більше ніж пересічне «злачне місце».

«... Ви хотіли б, аби у вас в під`їзді був притон? Щоб у вашій квартирі, поряд чи бодай на одному майданчику жили люди зі страшними захворюваннями? - риторично запитував владика Павло мого колегу з однієї київської газети. - Я їх не засуджую, але вони повинні знаходитися в тому місці, де вони повинні бути, а не в центрі вселенського православ`я, - в Києво-Печерській Лаврі!».

- До клініки звозять хворих з усіх 27 регіонів України, що за рік вона надає істотну медичну допомогу більш ніж 12 тисячам співгромадян, - говорить Дмитро Шерембей. -  Аналогів цій медустанові в Україні просто немає. Досить сказати, що єдиним лікувальним закладом, який відкривався за участю Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, на території Україні була саме ця клініка.

У «проблемному», з точки зору намісника Лаври, будинку № 23 по вулиці Січневого Повстання з 1918 року функціонувала Перша міська інфекційна лікарня. В повоєнні роки, з 1949 по 1981 в будівлі розташовувався Київський науково-дослідний інститут інфекційних хвороб. Першим директором його був професор Лев Васильович Громашевський, - український вчений-епідеміолог, заслужений діяч науки УРСР, Герой Соціалістичної Праці, академік АМН СРСР.

- НДІ інфекційних хвороб, приєднаний в 1981-му році Міністерством охорони здоров`я до Київського науково-дослідного інституту епідеміології, мікробіології, паразитології та інфекційних хвороб ім. Льва Громашевського, розташовувався в будівлі, спорудженій для монастирської лікарні Києво-Печерської лаври, - каже її намісник єпископ Павло (Лебідь). - Тобто, зовсім не на території нинішнього історико-архітектурного заповідника.

Лікарня для ВІЛ-інфікованих лише примикає до стіни монастиря. Менше з тим, близьке сусідство лікарні з Лаврою, куди з усього світу прибувають прочани, - далеко не ідеальний варіант для нас.

Люди, яким допомагають прекрасні і висококваліфіковані лікарі, вели, як би це пом`якше, не зовсім благочестивий спосіб життя, заробили внаслідок цього всі хвороби, яких тільки можна набути. Ситуація, коли я або братія монастиря молимося, просимо вибачення у Господа, одночасно озираючись навколо, чи немає поблизу хворих на небезпечні захворювання, - протиприродна. Уряд прийняв абсолютно вірне рішення, затвердивши указ на відселення лікарні. Після того як він буде реалізований, ми маємо намір використовувати приміщення клініки за колишнім призначенням: будемо в них лікувати ченців.

Він додає, що готель для VIP-персон на місці лікарні - "чистісінької води вигадка".

- Нам би дуже хотілося, щоб і Павло, і його оточення працювали над підвищенням рівня своїх знань в галузі медицини, - каже Шерембей. - ВІЛ по повітрю не літає. Примаймні вчені не довели протилежного. 

Не маю жодних сумнівів в тому, що благочестиві панотці, замість клініки для хворих на СНІД, охоче б мали в якості сусідів якийсь із підрозділів «Феофанії». Так, публіка до тієї елітної медустанови скеровується «перевірена» й загалом доброчесна. Позаяк переважно – номенклатурна. З такими хворими залюбки спілкувалися б не тільки вельмишановні духовні особи.

Та хто ж тоді подбає про іншу категорію людей? Про тих, хто морально й фізично надламані, позаяк очікувати від ВІЛ-СНІДу, з огляду на підступність захворювання, можна лише найгіршого?

Православні ієрархи, здається, в ганебній історії з «війною проти розпусти» обрали найпростіший спосіб імітувати своє співпереживання пастві, окремі індивідууми якої, на жаль, приречені…

Ситуації навколо багатостраждальної клініки днями було присвячено нараду в МОЗ. Головувала на ній віце-прем’єр-міністр, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова. Як сповістив учасників наради президент НАМН Андрій Сердюк, постанову бюро президії Національної академії медичних наук України про припинення шпиталізації хворих з інфекційними захворюваннями до клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб скасовано, отже, питання про переведення пацієнтів до інших медустанов наразі не стоїть.

«Клініка працюватиме у звичайному режимі і питання про переведення хворих в інші установи не підніматиметься, доки не будуть створені відповідні умови для хворих в інших закладах», - зазначив Сердюк.

Олег БАЗАКЦентр інформації про права людини, для УНІАН

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: права пацієнтів
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини