Журналісти не сподіваються на владу у захисті своїх прав

Дата: 17 Вересня 2015 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

У Києві на Майдані Незалежності вшанували пам’ять журналіста Георгія Ґонгадзе та всіх загиблих працівників ЗМІ. За роки незалежності України загинуло 64 журналісти.

“Гія дуже багато жартував, сміявся. Я натрапив на фото, коли він під час прес-конференції на моїй лисині фломастером малює дурницю. І з одного боку мені було смішно, а з другого – викликало сум, оскільки 15 років його вже немає з нами”, – говорить голова Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ) Юрій Луканов.

Він та близько 100 працівників ЗМІ зібрались біля Національної спілки журналістів України, аби вшанувати пам’ять вбитого у 2011 році Георгія Ґонгадзе та інших загиблих під час виконання своїх журналістських обов’язків.

%%GALLERY%%

Після вбивства Георгія Ґонгадзе журналісти неодноразово відстоювали свої права, каже Юрій Луканов. Вони побороли закон про наклеп, домоглись завдяки масовим протестам притягнення до відповідальності винних за побиття журналістів Ольги Сніцарчук та Влада Соделя.

Однак Юрій Луканов обурюється, що влада неефективно розслідує злочини проти журналістів під час Євромайдану. Він закликає журналістів до протестів, якщо влада і далі буде імітувати розслідування:

“Ми сподівались, що з приходом нової влади ці справи будуть розслідувані, але, на жаль, відбувається імітація та лунають порожні обіцянки. З того часу журналістів беруть в полон. Справи знову ж не розслідуються. У мене вже є відчуття, що нам час знову організовувати системний тиск на владу масовими протестами і т. д. Я думаю, якщо влада не прислухається до нас після сьогоднішнього дня, медійним організаціям доведеться взяти цю справу в свої руки”, – каже Юрій Луканов.

Журналіст ТСН Олександр Загородний закликав колег об’єднуватись задля захисту своїх прав: “Ми маємо один до одного гуртуватись. Тому що не треба сподіватись, що нас буде захищати влада, президент. Ми себе разом зможемо захистити, а не влада”.

Перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко закликав владу та правоохоронні органи до усвідомлення, що бити журналіста – це ненормально.

“Бити журналіста – це ненормально. А якщо стався інцидент, то необхідно робити правильні висновки. Коли ми порушуємо питання перед керівниками міліції, що, наприклад, 20 людей у погонах кийками лупцювали фотокореспондента, і якщо вони не можуть встановити винних, то принаймні керівник обласного главку може вибачитись перед журналістом за те, що його побили люди в погонах. На що я чую: “А хіба керівник обласної міліції має вибачатись перед кожним, кого поб’є міліція?” – розповідає Сергій Томіленко.

“Журналіст при виконанні – це те саме, що й міліціонер при виконанні. Він не є приватною особою і у нього немає власної волі полишити роботу. Медійній спільноті доведеться дуже багато працювати з кожним представником силових відомств окремо”, – каже редактор “Доступу до правди” Леся Ганжа.

Секретар НСЖУ повідомив, що на зустрічі в Адміністрації Президента 16 вересня домовились про створення робочої групи, яка контролюватиме розслідування злочинів проти журналістів. До неї увійдуть представники медіаорганізацій, Адміністрації Президента та силових структур. Установчі збори планують провести 23 вересня.

Медіа-експерти наголошують, що майже щодня в Україні або б’ють журналіста, або погрожують, або виганяють з кабінетів, засідань судів тощо. Найгірше, що жодного покарання правопорушники та злочинці не несуть.

“У нормальній країні такої кількості не доведених до суду злочинів проти журналістів просто не може бути. Не тому, що журналісти є якимись особливими громадянами, а тому, що злочин проти журналіста – це безкарність, яка демонструється на камери і яка є сигналом для всього суспільства: вас можна бити, і тому, хто вас поб’є, нічого не буде”, – цитує слова медіаюриста НСЖУ Тетяни Котюжинської Інститут масової інформації.

За вісім місяців цього року Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував 224 факти порушень прав журналістів. Сюди входять погрози, перешкоджання журналістській роботі, а також фізичне насильство.

Із них – 27 фактів погроз журналістам, 10 фактів цензури, 48 випадків перешкоджань роботи і 36 випадків фізичного насильства проти журналістів. Водночас з початку року Генпрокуратура заявила, що передала до суду лише шість справ за 171 статтею Кримінального кодексу (перешкоджання законній діяльності журналіста). Більшість кримінальних проваджень закриваються“, – розповіла експертка ІМІ Ірина Чулівська.

Нагадаємо, бойовики “ЛНР” вже дев’ять місяців утримують луганську журналістку Марію Варфоломеєву.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter