Зізнання під тортурами: ООН рекомендує - Україна ігнорує

Віктор Щітка - один із засуджених, який під тортурами змушений був зізнатись у злочині. Комітет ООН з прав людини вказав на судову помилку у його справі, однак Вищий спеціалізований суд не визнав таке рішення. Без правового визначення рішень Комітету ООН українці продовжують сидіти за ґратами. 

У відділенні міліції Віктору Щітці сказали, що він - єдина людина, яка могла зґвалтувати і вбити сестру своєї дружини.

"Після затримання його всіляко принижували, позбавляли води і сну, забороняли користуватися туалетом. Йому було також відмовлено в доступі до адвоката. Увечері 12 листопада 2000 року співробітники міліції почали катувати Віктора Щітку. Зокрема його прикували до металевої труби і кілька разів ударили по голові. Йому також надягли протигаз наручниками, закривали доступ до повітря. У результаті цього у нього стався серцевий напад. І під диктовку співробітників міліції, які постійно його коректували, він написав зізнання про те, що він зґвалтував і убив людину", - йдеться у скарзі до Комісії ООН.

Основним доказом суду, каже його мати, є висновок експерта-криміналіста, в якому не міститься факту зґвалтування, про який її син написав у повинній заяві.

"Комітет визнав тортури і несправедливий суд та виніс рішення порушити кримінальну справу проти осіб, які катували сина, і забезпечити сину справедливий суд або випустити його із в’язниці", – зачитала уривок з постанови Комітету ООН мати померлого. Її син помер у в’язниці, так і не дочекавшись справедливого розгляду справи.

Рішення без статутусу

Справа в тому, що відповідно до статті 445 Кримінального процесуального кодексу (КПК), якщо міжнародною судовою інституцією визнано порушення Україною міжнародних зобов'язань - це є підставою для перегляду справи за вийнятковими обставими.

Наприклад, якщо Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) приходить до висновку, що право людини під час судового розгляду порушено, то прийняті раніше рішення українськими судами мають скасуватись, прав людини відновитись, а її справа має переглянутись заново.

Однак українці скаржаться не лише в ЄСПЛ, а й в Комітет ООН з прав людини та проти катувань, чию юрисдикцію держава визнала у листопаді 1973 року як одна з учасниць Радянського Союзу.

Та проблема полягає в тому, що висновки Комітету ООН з прав людини не підпадають під рішення міжнародної судової інстанції. Комітет ООН з прав людини - це група експертів, які делеговані державою, а не суддів, як у ЄСПЛ.

З одного боку, Україна визнає юрисдикцію Комітету, а з іншого - його рішення жодним чином не впливають на можливість перегляду справ.

"Полонені правосуддя"

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) підготувала огляд дванадцяти повідомлень Комітету ООН з прав людини і навіть запустила таймер, який вираховує, скільки днів людина проводить за ґратами на підставі неправосудного рішення.

Директор УГСПЛ Аркадій Бущенко каже, що через невизначеність з висновками Комітету ООН, рішення засуджених, до прикладу, Віктора Щітки та Олександра Бутовенка лишаються незмінними.

"Це ганьба для України, яка утримує за ґратами людей на підставах, які не вважаються міжнародною спільною достатніми, справедливими, належними. Фактично вони - заручники нашого недосконалого законодавства, дивних підходів українських вищих судових інстанцій до правових проблем", - переконаний Аркадій Бущенко.

Вирішити долю "полонених правосуддя" має парламент, змінивши норми в КПК.

Так вважає Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, яка зверталась до Управління Верховного комісару ООН з прав людини з проханням пояснити, який статус висновків є в інших країнах і чи є вони обов'язковими для виконання.

"Управління Верховного комісара ООН вважає, що ця позиція має бути індивідуалізованою в кожній державі. Деякі держави вважають ці висновки обов'язкові для виконання, а деякі сприймають ці рішення просто як рекомендації", - каже Валерія Лутковська.

Сама ж Омбудсман вважає, що Україні варто визнати ще один міжнародний інструмент, зробивши висновки Комітету ООН обов'язковими для виконання, що буде підставою для перегляду рішень судів за вийнятковими обставинами.

Народний депутат Георгій Логвинський переконаний, що питання виправлення судових помилок в Україні не вирішується, оскільки у випадку визнання помилок доведеться притягати до відповідальності суддів та правоохороннців.

"Якщо якийсь суд скасовує попереднє рішення або визнає факт тортур, то треба притягувати до відповідальності прокурорів, суддів, які затвердили вирок, встановлювати працівників правоохоронних органів, які допустили ці порушення", - пояснює депутат партії "Народний фронт".

"Що це за така судова система, коли вони переглядають рішення ЄСПЛ і знову виносять таке саме рішення. Ми повинні працювати у двох площинах: змінити законодавство і змінити судову систему. Ми маємо притягати до відповідальності будь-яку особу, яка не хоче поновлювати права наших громадян", - каже Георгій Логвинський.

Депутат обіцяє, що парламент вже найближчим часом внесе зміни до КПК відповідним законопроектом і сподівається, що створення Державного бюро розслідування, Антикорупційного бюро, зміни функцій прокуратури зроблять якіснішою судову систему в Україні.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: правосуддя Уповноважений Верховної Ради з прав людини Комітет ООН з прав людини Верховна Рада України
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини