Звернення мережі Будинків прав людини до президента Порошенка щодо закону про е-декларування

Президенту України

Петрові Порошенку 

Громадянське суспільство є союзником майбутнього України - воно не повинно бути мішенню заходів, що перешкоджають його незалежності

Пане Президенте,

Ми, 31 членська та партнерська громадська організація мережі Будинків прав людини, що нижче підписалися, закликаємо Вас зробити всі необхідні кроки, щоб скасувати нещодавні законодавчі кроки, які перешкоджають автономії громадянського суспільства в Україні і в результаті призводять до дискредитації громадських організацій.

Одним із кроків Вашої антикорупційної ініціативи було урядове зобов'язання державних посадових осіб, серед яких члени парламенту та державні службовці, подавати публічну електронну декларацію про статки.

У четвер, 23 березня 2017 року, Верховна Рада України прийняла поправки до законодавства, які регулюють електронне декларування про статки чиновників і державних службовців (закон "Про запобігання корупції"). Поправки до статті 3 цього закону передбачають, що, окрім державних службовців і посадових осіб, особи, які працюють у громадських організаціях, також будуть зобов'язані заповнювати електронні декларації про свої статки, якщо вони "беруть участь в діях, які пов'язані з попередженням корупції і протидією їй" (закон № 6172, що вносить зміни до закону "Про запобігання корупції"). У понеділок, 27 березня 2017 року, Ви підписали закон, який набув чинності.

Ми глибоко розчаровані Вашим рішенням не накладати вето на цей закон і закликаємо Вас зробити всі необхідні кроки для скасування цього законодавчого кроку.

Підтримавши в березні 2016 року резолюцію Ради з прав людини стосовно правозахисників, Україна взяла на себе зобов’язання “заохочувати і стимулювати участь громадськості, а також сприяти прозорості, підзвітності та ефективному управлінню для запобігання корупції та боротьбі з нею за участю посадових осіб” і захищати осіб, які займаються питаннями запобігання корупції, серед яких і правозахисники. Цей закон робить мішенню цих осіб, включно з правозахисниками, оскільки встановлені різні критерії для суб’єктів громадянського суспільства, що займаються протидією корупції. Створюється уявлення, що вони менш легітимні, ніж інші правозахисники.

Також, як було зазначено Радою з прав людини у 2013 році в іншій резолюції, співавтором якої є Україна, вимоги про подання звітів, які були виставлені правозахисникам і їхнім організаціям, не повинні перешкоджати їхній функціональній автономії. Однак підписаний закон порушує автономію громадянського суспільства на вибір теми своєї роботи, обмежуючи можливість людей вільно працювати на організації, які займаються висвітленням і протидією корупції, порівняно з тими, хто працює над іншими темами.

Громадянське суспільство звітує про свою діяльність та гранти перед донорами. Донори встановлюють свої вимоги щодо звітності, часто за погодженням з грантоотримувачами. Працівники громадських організацій в будь-якій країні зобов'язані дотримуватися правил, що регулюють сплату податків. У будь-якій країні уряди повинні проявляти стриманість і не примушувати організації громадянського суспільства до публічної прозорості; найкраще залишити виконання таких заходів на вибір  самих організацій як спосіб запобігти нанесенню шкоди тим із них, що працюють над питаннями вразливого характеру.

Наостанок, ми стурбовані можливістю довільного трактування цього закону.

Свобода, надана уряду для реалізації цих законодавчих заходів, може призвести до того, що влада вимагатиме е-декларування від організацій, які критикують політику уряду. Ми не можемо змиритися з тим фактом, що уряду надається довільна можливість вибирати, хто саме буде підпадати під дію законодавства.

Той факт, що голосування за внесення поправок до закону було поспішним, без консультацій з громадянським суспільством, особливо правозахисними організаціями, а також поспішне підписання закону викликає сумніви щодо справжньої мети цього законодавства. Це законодавство створює атмосферу суспільної підозри громадянського суспільства, і це відбувається в країні, яка повинна цінувати внесок громадянського суспільства в розвиток держави.

Враховуючи вищевказані факти, ми побоюємося, що мета цього законодавства – залякати громадянське суспільство, яке працює над вирішенням проблеми корупції в Україні, і дискредитувати громадські організації. Ми також стурбовані тим, що ці законодавчі кроки є заходами у відповідь на те, що громадянське суспільство доповідає, публікує та поширює інформацію про корупцію в Україні.

Із бажанням співпрацювати з Вашим Офісом і Вашим урядом у наступних питаннях ми закликаємо Вас:

  • Вжити всі необхідні заходи для скасування цих останніх законодавчих змін;
  • Відповідно до міжнародних стандартів щодо свободи об'єднань, встановлених Радою ООН з прав людини, забезпечити, щоб вимоги до звітності, пред’явлені правозахисникам і їхнім організаціям, не перешкоджали їхній функціональній автономії і щоб процедури, які регулюють функціонування громадських організацій, були прозорими, недискримінаційними, оперативними, недорогими і передбачали можливість оскарження прийнятих рішень у незалежних органах;
  • Використати повною мірою вплив Президента України для створення й підтримки безпечного та сприятливого середовища, в якому інакомислення буде повністю прийнятим, а громадянське суспільство зможе функціонувати без перешкод та невпевненості, а також допомогти Україні в виконанні її міжнародних зобов'язань у галузі прав людини і зобов'язань, незалежно від того, будуть вони узгоджуватися з державною політикою чи ні.

З повагою,

Білоруський Будинок Прав Людини імені Бориса Звозскова у вигнанні, Вільнюс (від імені наступних громадських організацій):

  • Правозахисний центр “Вясна”
  • Білоруська асоціація журналістів
  • Міське громадське об'єднання “Centar Supolnaść”
  • Правова ініціатива

Будинок прав людини Белград (від імені наступних громадських організацій):

  • Адвокатський комітет з прав людини YUCOM
  • Белградський центр з прав людини
  • Громадські ініціативи
  • Гельсінський комітет з прав людини в Сербії
  • Центр політики

Освітній дім прав людини в Чернігові (від імені наступних громадських організацій):

  • Громадська організація MART
  • Центр громадянської просвіти "Альменда"
  • Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
  • Українська Гельсінська спілка з прав людини
  • Центр гуманістичних технологій АХАЛАР

Будинок прав людини Осло (від імені наступних громадських організацій):

  • Фундація будинків з прав людини

Будинок прав людини Тбілісі (від імені наступних громадських організацій):

  • 42 стаття Конституції
  • Кавказький Центр прав людини та вивчення конфлікту (CAUCASIA)
  • Грузинський Центр психологічної та медичної реабілітації жертв катувань 
  • Центр прав людини
  • Медіа Інститут
  • Об’єднання Sapari - Родина без насильства

Будинок прав людини Загреб (від імені наступних громадських організацій):

  • В.a.B.e.
  • Центр вивчення миру – CMS
  • Громадський Комітет з прав людини
  • Центр взаємодії з минулим – Documenta

Інші організації:

  • Центр громадянських свобод
  • Центр інформації про права людини
  • Асамблея демократичних НДО, Білорусь
  • Права людини в галузі психічного здоров'я, Нідерланди
  • Європейська ініціатива за права людини в колишньому СРСР, Нідерланди
  • Фонд збереження історії Майдану

Копії були відправленні:

  • Офіс Премєр-міністра України Володимира Гройсмана
  • Офіс Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна
  • Верховна Рада України
  • Управління Комісара Ради Європи з прав людини
  • Парламентська Асамблея Ради Європи
  • Спеціальному доповідачу Організації Об’єднаних Націй з питань становища правозахисників і Спеціальному доповідачу Організації Об’єднаних Націй з питань свободи мирних зібрань та асоціацій
  • Моніторингова місія Організації Обєднаних Націй з прав людини
  • Кабінет комісара Йоганнеса Гана з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення
  • Представництво Європейського Союзу в Україні
  • Європейський парламент
  • Дипломатичне співтовариство в Києві, Брюсселі, Женеві, Нью-Йорку, Страсбурзі і Відні
  • Різні міністерства закордонних справ і парламентські комітети у закордонних справах

 Про Фундацію будинків з прав людини:

Фундація будинків з прав людини (ФБПЛ) захищає і підтримує правозахисників і їх організації. Для досягнення цієї мети фундація об'єднує організації в Будинки прав людини і об'єднує Будинки в міжнародну мережу. ФБПЛ виступає з партнерськими організаціями з метою сприяння свободі зібрань, асоціацій і самовираження, а також заохочує право бути захисником прав людини – для забезпечення того, щоб окремі особи та організації могли вільно і відкрито захищати права людини всередині країни і за кордоном.

Сьогодні в 16 Будинках прав людини працюють понад 100 незалежних правозахисних організацій. ФБПЛ базується в Осло, має офіс в Женеві і представництва в Брюсселі і Тбілісі. Будинки розташовані в Східній і Західній Європі, на Кавказі та на Балканах.

ФБПЛ є міжнародним партнером проекту з прав людини в Криму під керівництвом чеської організації "Люди в біді" у співпраці з українськими правозахисними організаціями.

З 2013 року освітній будинок прав людини в Чернігові є одним з будинків прав людини, офіційно введеним в дію восени 2015 року. Створення Будинку прав людини в Чернігові дає можливість для реалізації об'єднаних освітніх кампаній для цільових груп зі всієї України і спрямованих на підвищення обізнаності про права людини та основні свободи.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: е-декларування
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини