Держава на автовідповідачі: офіс Зеленського не приймає електронні звернення від громадян та не відповідає на запити ЗМІ
Офіс президента Володимира Зеленського не приймає надіслані електронною поштою звернення від громадян та не відповідає на журналістські інформаційні запити. Експерти кажуть, що таким чином відомство порушує одразу кілька законів України.
Про це повідомляють активісти та журналісти, які намагались надіслати звернення та запити, користуючись законами про звернення громадян та про доступ до інформації.
Так, однією з перших про відмову прийняти звернення в офісі президента повідомила активістка, яка займається питаннями вільного інтернету та доступу до інформації, Надія Бабинська-Вірна.
“У зв’язку з надмірним збільшенням кількості електронних звернень до Глави держави, що призводить до затримки в їх опрацюванні, Ваше звернення зараз не може бути прийнято. Радимо наразі користуватися іншими передбаченими законодавством способами доставки звернень: поштою або на особистому прийомі””, – йшлося у електронному листі від офісу.
Згодом про схожі відповіді з офісу Зеленського почали повідомляти й інші користувачі соцмереж.
У своїй публікації у фейсбук Бабінська-Вірна наголосила, що таким чином офіс очільника держави порушує норми Закону України “Про звернення громадян”, який вступив в силу у 2015 році. Адже стаття 7 цього закону прямо забороняє відмовляти в прийнятті звернень.
Згідно з законом, звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їхнього отримання.
Звернення, надіслане електронною поштою, відповідно до згаданого закону, — має таку ж юридичну силу, як і те, що надсилається в паперовому конверті. За відмову в прийнятті звернення закон передбачає накладення штрафу від 425 до 850 гривень.
Водночас видання “Українська правда” повідомило, що офіс президента не відповідає на інформаційні запити, надіслані згідно з законом “Про доступ до публічної інформації”, який зобов’язує чиновників надавати відповідь на запит не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту, або ж подовжити цей строк до 20 робочих днів, якщо на це є обґрунтовані причини.
За даними видання, перший запит, на який вони досі не отримали відповіді, журналісти направили до офісу президента 25 червня, невдовзі вони надіслали ще кілька запитів.
“Попереджень (про подовження строку відповіді через обґрунтовані причини – ред.) “Українська правда” не отримувала і тому 11 липня намагалась дізнатись, коли чекати відповіді і чому вона досі на надійшла. Однак у канцелярії офісу президента сказали, що не відповідають за листи, які надходять на адресу прес-служби. Те саме відповідали за всіма номерами телефонів, які давали в ОПУ. При цьому офіційного номеру прес-служби на сайті відомства немає. Представниця прес-служби попросила ще раз надіслати запити. Знов не отримавши відповіді, УП спробувала зв’язатись з канцелярію 2, 5 і 6 серпня. Однак там не відповідали на телефонні дзвінки. 6 серпня представниця прес-служби Офісу попросила продублювати запити”, – розповіли журналісти.
Працівники видання хотіли дізнатись кількість підписаних та ветованих президентом законів та отримати пояснення, чому Зеленський не ухвалює жодного рішення щодо закону “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, в якому передбачені положення щодо запровадження процедури імпічменту президента.
Відповіді офісу Зеленського обурили активістів та журналістів.
“Можна не відповідати на запити, можна сказати, що неможливо це зробити, але сказати, що ми взагалі не приймаємо звернень, адже в нас їх навала – це грубе порушення закону. Надсилати звернення – моє гарантоване законом право. У них можуть міститися не тільки скарги, але й пропозиції, наприклад, щодо реалізації державної політики. Це дуже дивно на фоні того, що команда президента постійно говорить про державу у смартфоні, бо наразі ми маємо державу на автовідповідачу”, – говорить Бабинська-Вірна у коментарі Центру прав людини ZMINA.
Водночас відсутність відповідей на інформаційні запити у порушення закону “Про доступ до інформації” вона назвала продовженням тенденції, яка існувала за часів попередньої влади.
“Нам треба звертатись до органів влади, які ми найняли на певний термін для покращення нашого життя, щоб питати, чи зроблена їхня робота та як вона виконана. Таке нівелювання закону офісом президента провокує подібні відповіді й від інших органів влади. Уявіть, що на таку поведінку офісу подивиться якась міська рада та запитає: “А чому ми так не можемо робити?”, – наголошує експертка.
