1:0 на користь “скрєп”: Мін’юст не розроблятиме закон про цивільні партнерства

Дата: 10 Грудня 2018
A+ A- Підписатися

Міністерство юстиції України не виконуватиме захід Плану дій з реалізації Нацстратегії у сфері прав людини про легалізацію цивільних партнерств. 

Про це стало відомо під час конференції “Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини у 2018 році: результати та подальші кроки”, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини

Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов зауважив, що наявність заходів про права ЛГБТІ-спільноти створила дискусію, яка чітко показала ставлення суспільства до цього питання.

“Ми, окрім звернень громадських організацій, отримали однакові звернення 50 депутатів рад різного рівня. У них місцеві депутати заперечували проти існування такого заходу в Нацстратегії і виступали проти будь-яких пропозицій уряду щодо законодавчого регулювання у сфері прав ЛГБТ-спільноти. Ті звернення, які ми отримали, сигналізують про поляризацію суспільства. Це питання навряд чи буде врегульовано, бо за такий законопроект не проголосують у Верховній Раді”, – сказав він і звернув увагу, що кампанія проти легалізації цивільних партнерств була організованішою, аніж кампанія прихильників цього заходу Плану дій Нацстратегії.

“А ми знаємо, що в демократії перемагає той, хто краще організований”, – додав він. 

Формування державної політики передбачає консенсус усіх сторін. Службовці у формуванні державної політики не можуть підтримувати одну сторону. У цьому переконаний очільник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції Владислав Власюк

Модераторка заходу, ведуча програми “Права людини понад усе” на Українському радіо Ірина Славінська зауважила, що 38% опитаних громадян схвалюють самосуд за певних обставин, а ще 12% кажуть, що самосуд на сьогодні є цілком виправданим та прийнятним. Однак водночас у суспільстві немає дискусії стосовно самосуду. Вона поцікавилась, чому з цивільним партнерством має бути інакше. 

“Йдеться про запровадження нових заходів. До речі, зараз у суспільстві обговорюється питання самосуду через призму Національних дружин, охоронних товариств. Ці питання не вирішені. Тому це питання, яке розділяє українське суспільство, потребує додаткового обговорення та широкої суспільної дискусії. Українці мають порозумітись як у цьому, так і в інших питаннях”, – прокоментував Сергій Петухов. 

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко у відповідь зауважує, що якби ми використовували демократичний підхід, то до сьогодні в Україні була б смертна кара. 

“У демократичній Україні понад 70% громадян виступали за смертну кару через справу серійного вбивці Анатолія Онопрієнка. І якби ми використовували демократичний підхід – враховувати всі сторони, то на сьогодні в Україні була б смертна кара”,  – прокоментував він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Мін’юст залишить захід щодо цивільних партнерств для одностатевих пар у Нацстратегії

Експерт правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ” Андрій Кравчук звернув увагу, що План дій Нацстратегії з прав людини – це не парламентський документ, а урядовий. Він розрахований на те, що може зробити уряд.

“План дій передбачає розробку законопроекту та винесення його на розгляд Кабінету Міністрів. Українська ЛГБТ-спільнота прекрасно розуміє, що цей закон не буде ухвалений цією Верховною Радою і навіть її наступним скликанням. Але розробка законопроекту від імені уряду та винесення на громадську дискусію були б значним кроком у просуванні до фінальної мети. Але Мін’юст відмовився розробляти законопроект”, – сказав Андрій Кравчук і висловив розчарування, що міністерство перекладає відповідальність на інших і відмовляється розробляти законопроект. 

Під час дискусії координаторка правозахисних проектів ПРООН Світлана Колишко погодилась із заступником голови Моніторингової місії ООН з прав людини Бенджаміном Моро, що в української влади є зобов’язання “не полишати меншини позаду”.   

“Опитування показало, що українське суспільство не любить меншість, тоді як держава має ставати на захист меншин. Тим більше не зрозуміло, про яке порушення прав більшості йдеться, коли захищаються права меншості”, – прокоментувала вона.

Водночас Світлана Колишко звернула увагу, що понад 70% українціів не вбачають, що традиції та релігія суперечать правам людини.  

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter