Невиплата пенсій та обмеження участі в політичних процесах: правозахисники звітували про порушення прав переселенців

Дата: 13 Березня 2019
A+ A- Підписатися

Українська влада системно порушує громадянські та політичні права людей, постраждалих унаслідок конфлікту. Йдеться про дискримінацію внутрішньо переміщених осіб, ускладнені процедури перетину контрольно-пропускних пунктів, збір персональних даних переселенців, обмеження їхньої участі в політичних процесах та отриманні пенсій тощо.

Як повідомляє кореспондентка Центру прав людини “Зміна”, про це повідомили правозахисники під час презентації “Тіньового звіту щодо виконання Україною положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права”. 

Документ, зокрема, містить рекомендації органам державної влади стосовно того, як усунути наведені порушення. 

Олександра Дворецька

Виконавча директорка БФ “Восток-СОС” Олександра Дворецька зазначає, що постраждалі внаслідок конфлікту не можуть голосувати на місцевих виборах, отримувати пенсійні виплати на загальних підставах, обмежені у свободі пересування, підприємницькій діяльності, податковій та банківській сферах.   

Так, у документі наведені дані Міністерства соціальної політики України, згідно з якими близько 700 тисяч пенсіонерів з окупованих територій не отримують пенсій від України.

Автори звіту наголошують, що неможливість отримати пенсію на загальних підставах може спричинити нові хвилі переміщення або спонукати мешканців окупованих територій до “штучної” реєстрації як ВПО. 

Серед інших порушень експерти називають ускладнену процедуру перетину контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Так, Марія Красненко, юристка ГО “Донбас SOS”, каже, що п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду в Донецькій та Луганській областях (один з яких виключно пішохідний) щомісячно здійснюють пропуск близько 1 мільйона осіб. 

“Необхідність щорічного оформлення дозволу від СБУ, тривалі черги та суттєві обмеження в переміщенні товарів є такими, що критично впливають на свободу пересування осіб, – зазначила вона. – Ухвалений торік так званий закон “про деокупацію Донбасу” передбачив доцільність розробки нового порядку перетину лінії зіткнення, що має включити можливість переміщення товарів за списком заборонених, а не дозволених. Але на сьогодні такий порядок не затверджено. Проект постанови не включає низку зауважень, що може вплинути на права осіб вільно пересуватися територією України”. 

Марія Красненко

На думку юристки ГО “КримСОС” Ольги Куришко, підтримка зв‘язку з громадянами, які залишилися проживати на окупованих територіях, повинна бути одним із пріоритетів державної політики.

“Громадяни мають розуміти, що їх чекають та сприятимуть у реалізації їхніх прав. Спрощення порядку перетину адмінкордону з Кримом, можливість перевезення всіх необхідних речей, належне облаштування КПВВ є передумовою для налагодження такого зв‘язку та підтримки наших громадян”, – зауважила експертка.  

Недосконалою автори звіту вважають також  процедуру встановлення фактів народження і смерті, що відбулися на тимчасово окупованих територіях України. За словами Альони Луньової, адвокаційної менеджерки Центру прав людини “Зміна”, наявна судова процедура хоч і є спрощеною, все одно створює додаткове навантаження як на людей, так і на судову систему: 

Альона Луньова

“Аналіз судової практики свідчить, що лише близько 40% дітей з окупованих територій Донбасу і 10% з Криму, які народилися після початку конфлікту, мають свідоцтва про народження, видані на підконтрольній уряду України території”

Крім того, наголосила експертка, значні проблеми для осіб, які виїхали з окупованих територій, виникають як під час отримання ними паспорта громадянина України, так і під час реєстрації місця проживання. 

Не виконала Україна й ще одного положення міжнародного пакту, а саме – не забезпечила рівного доступу громадян до виборчих процедур. 

Виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “Група впливу” Тетяна Дурнєва, повідомила, що декілька мільйонів виборців сьогодні виключені з політичних процесів через прив’язку виборчої адреси до місця реєстрації: 

“Конституція гарантує виборче право громадянам України, які досягли 18-річного віку та не визнані судом недієздатними. Ніякої згадки про необхідність мати зареєстроване місце проживання для реалізації права голосу в документі немає. Відповідно, держава повинна внести зміни до чинних нормативно-правових актів та прибрати бар’єри для доступу громадян до участі у виборах”. 

Тетяна Дурнєва

Тетяна Дурнєва зауважила, що станом на 13 березня лише близько 3% внутрішньо переміщених осіб пройшли процедуру зміни місця голосування для того, щоб обрати президента України на виборах 31 березня. Так, наголосила вона, більшість ВПО не зможуть проголосувати, особливо в разі призначення другого туру.   

Крім того, автори звіту заявляють, що особи, зареєстровані як ВПО, регулярно зазнають втручання у своє особисте і сімейне життя через збір і поширення їхніх персональних даних. Наприклад, фактично без згоди особи органи влади обмінюються персональною інформацією щодо неї, щоб виявити, чи є підстави скасувати довідку про взяття на облік ВПО, а також для проведення процедури так званої верифікації соціальних виплат. 

Довідка. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права набув чинності під егідою ООН 1976 року. Це договір, який має обов’язкову силу для всіх держав-підписантів. Верховна Рада УРСР ратифікувала його ще 1973 року. Україна регулярно звітує про виконання положень пакту. Тіньовий звіт має на меті подати погляд представників громадянського суспільства на процеси, які відбуваються в державі, в частині дотримання громадянських та політичних прав.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter