Солом’янський райсуд не хоче розглядати справу про вербування українців для продажу в Росії наркотиків — правозахисники

Солом’янський райсуд Києва та слідчі не зацікавлені у розгляді справи торговців людьми, які вербували українців задля торгівлі в Росії наркотиками. 

До таких висновків дійшли журналістка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак та адвокатка понад 70 потерпілих Віта Мусатенко. 

“Коли обирався запобіжний захід, адвокати зі сторони обвинувачення, зі сторони обвинувачених казали: “Давайте розпочинати розгляд справи по суті”. Але з незрозумілих причин цього не стається”, — каже Віта Мусатенко. 

Вона повідомила, що з липня 2017 року було 4 спроби провести підготовче засідання. 

“У вересні була спроба провести підготовче судове засідання. Але воно було зірвано через, бо не доставили до суду з незрозумілих підстав одного з обвинувачених, та агресивних дій зі сторони інших обвинувачених. А в судовому засіданні 3 жовтня суд, попри бажання сторони захисту обвинувачених, відправила обвинувальний акт прокурору, на доопрацювання, але при цьому продовжили строк тримання під вартою обвинуваченим до 1 грудня. Наступне судове засідання було аж 30 листопада, на якому розглядалось лише питання продовження строків тримання під вартою до 28 січня 2018 року”, — розповідає Віта Мусатенко

Нагадаємо, раніше українські правозахисники повідомляли про схему торгівлі людьми, за допомогою якої громадян вербують на роботу кур’єром чи будівельником в Росію. Однак, коли вони потрапляють туди, їх примушують торгувати наркотиками.

Віра Володій, голова Всеукраїнського громадського об’єднання “Протидія торгівлі людьми”, розповідає, як у схему потрапив її син Андрій. 

Він вирішив поїхати в Росію після того, як взяв в Україні кредит.

“Коли він побачив, що це не електротовари, а наркотики, відразу заявив своїм “роботодавцям”, що не буде цим займатись. “Не будешь, значит вернешься домой частями или будешь без вести пропавшим”, — переповідає погрози вона.

Вони вимагали від нього кошти за квиток з України до Росії та за оренду квартири. 

ДІЗНАЙТЕСЬ історію сина Катерини Онупрієнко в матеріалі “Наші діти в Росії – новітні раби”

У справі, яку має слухали Солом’янський райсуд Києва, четверо обвинувачених. Троє з них зараз перебувають у СІЗО, а один — під домашнім арештом. Слідство інкримінує їм порушення ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України (“торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”). Слідчі вважають їх організаторами схеми торгівлі людьми, від якої постраждали 14 людей. 

Віта Мусатенко припускає, що суд не розглядає справу по суті через одного потерпілого, якого слідчі пізно оформили процесуально. 

“Напевно, суд вважає, що потрібно доєднати цього потерпілого до 14. Але без обвинувального акту прокуратури це неможливо зробити”, — коментує вона. 

Раніше Солом’янський райсуд також повернув обвинувальний акт через те, що прокурор не вніс у документ формулювання обвинувачення відповідно до положень закону. 

СПРАВА ІЗ ПОНАД 200 ПОТЕРПІЛИМИ

Окрім цієї справи у Нацполіції відкрите інше провадження із 235 потерпілими. У ній наразі немає обвинувачених.

Віта Мусатенко нарікає, що Головне слідче управління Нацполіції не проводить слідчі дії у другій справі.

“У цій справі Головне слідче управління Нацполіції за шість місяців відправило лише один запит на міжнародну правову допомогу в Росію (Україна просила Слідчий комітет перевірити свідчення, надати фотографії і з’ясувати, яким чином відбувалось вербування — ред.). Немає розслідування кримінального провадження. Більшість потерпілих у цій справі засуджені в Росії, починаючи від 5 до 20 років”, — розповідає Віта Мусатенко.  

Правозахисники наполягають, що постраждалих може бути значно більше. Через невіру у Нацполіцію як ефективний слідчий орган рідні потерпілих відмовляються писати заяви про злочин.

“Якщо проаналізувати статистику, то ми побачимо, що в Росії затримують чоловіків 90-х років народження. Це активні та здорові люди. Вони могли бути мобілізовані у складний для України час, але зараз вони — як економічні чи політичні в’язні Росії”, — розповідає юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Євгенія Капалкіна. 

Вона шкодує, що Україна так і не встановила точну кількість громадян України, які знаходяться під попереднім розслідуванням у Росії або яких засудили за ст. 228.1 Кримінального кодексу РФ. 

Євгенія Капалкіна також нарікає, що українські правоохоронці несвоєчасно надають відповіді Росії, чи дійсно людина має процесуальний статус потерпілого. Такі дані важливі на етапі досудового розслідування в Росії. 

Тим часом представниця Головного слідчого управління Нацполіції Оксана Пустова відмовилась коментувати звинувачення правозахисників через законодавство про забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження під час розслідування.  

Правозахисники розповідають, що російські місця несвободи не завжди випускають заяви про злочини до українських правоохоронців, а українські консули не приходять до затриманих. 

“Російські суди не сприймають отриману в Україні доказову базу, яку надають засуджені або їх рідні. Вони вважають, що українці навмисно приїжджають в Росію, аби, як зазначив президент Володимир Путін, отруїти громадян Росії”, — розповідає Євгенія Капалкіна. 

Правозахисники вказують, що “добросовістні російські адвокати”, проводячи свої розслідування, у таких справах виявляють підставних понятих, свідків, сфальсифіковані протоколи про затримання та інші документи.

Правозахисники відзначать, що востаннє бачили масові оголошення про кур’єрські вакансії в Росії з вересня по жовтень. Такі оголошення розповсюджувались у південних регіонах та прикордонних з Росією та Білоруссю областях. Вербування українців продовжується й сьогодні, але вже не через зовнішню рекламу, а через особисті контакти. 

Потерпілі закидають державним органам, зокрема Мінсоцполітики, відсутність інформаційної кампанії, яка б дала зрозуміти українцям про небезпеки таких вакансій. У прес-службі міністерства твердять, що у 2016 та 2017 року проводили низку заходів задля інформування громадян про небезпеку. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

УГСПЛ та Медійна ініціатива за права людини рекомендують Солом’янському райсуду  почати підготовче засідання та розпочати слухання справи по суті. 

Генпрокуратурі рекомендують забезпечити представництво інтересів держави під час розгляду в суді та здійснювати процесуальне керівництво досудового розслідування у другій справі.

“Торгівля людьми — особливо тяжкий злочин. Коли йдеться про вивезення громадян України до країни-агресора, то державне обвинувачення у такій справі має представляти Генпрокуратура, а не районна у Києві прокуратура”, — наголошує Марія Томак.

Окрім цього, правозахисники закликають Мінінформполітики сприяти інтенсивній інформаційній кампанії. 

Разом з тим правозахисники рекомендують українцям критично ставитись до пропозицій роботи за кордоном і перевіряти інформацію від роботодавців.

“8 тисяч гривень на тиждень за роботу кур’єра — це не зовсім реалістичні цифри для легальної роботи… Якщо на етапі перемовин з процедавцями Ви усвідомлюєте, що працюватимете з туристичними візами, то ви маєте розуміти, що це нелегальна схема”, — каже Марія Томак.

“Я б взагалі з обережністю ставилась до вакансій на території Російської Федерації. Тому що безумовно є ризик потрапити у місця позбавлення волі. Навіть якщо людина не брала участь у суспільно-політичних подіях. А якщо ще й брала, то ризик зростає у кілька разів”, — додає вона.

Українцям радять телефонувати на гарячу лінію, яку підтримує Міжнародна організація з міграції, за номером 527. Там експерти безкоштовно та анонімно зорієнтують, чи варто погоджуватись на пропозицію.

Нагадаємо, ухвалена президентом Національна стратегія з прав людини зобов’язує Міністерство внутрішніх справ виявляти та розкривати злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, у тому числі вчинених організованими групами. 

Нацполіція повідомила Громадську платформу моніторингу виконання Нацстратегії з прав людини, що в цілому за вісім місяців 2017 року вона розпочала досудове розслідування 160 кримінальних проваджень у 233 злочинах, які стосуюються торгівлі людьми. 

Правоохоронці відправили до суду обвинувальні акти у 36 кримінальних справах, які стосуються 97 злочинів. 22 кримінальні провадження слідчі закрили. Вони встановили, що не було самого злочину або відсутній склад злочину.    

Наступне судове засідання в Солом’янському райсуді відбудеться 24 січня о 12.00. Справу слухатимуть судді Оксана Криворот, Алла Захарова та Сергій Агафонов. Номер справи — 200/7418/17, Номер провадження — 200/7418/17. Засідання відбудеться за адресою: вулиця Полковника Шутова, 1 у Києві.

Центр інформації про права людини для “Правовий простір”