Злочини у місцях несвободи не мають розслідувати слідчі з системи Мін’юсту – Конституційний Суд скасував норму КПК

Дата: 25 Квітня 2018
A+ A- Підписатися

Конституційний Суд України визнав неконституційною норму Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою слідчі органи Державної кримінально-виконавчої служби мають розслідувати злочини, скоєні на території або в приміщеннях цієї служби.

Таке рішення суд ухвалив 24 квітня.

Згадану норму, введену до статті 216 КПУ під час ухвалення закону “Про Вищу раду правосуддя”, минулого року оскаржила в КСУ Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.

Вона вказала, що за законодавством слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби є працівниками служби. Відповідно, вони підконтрольні та підзвітні керівнику служби, є залежними від керівника ієрархічно та на практичному рівні. У свою чергу, керівник служби здійснює керівництво всією службою, здійснює призначення на керівні посади, несе персональну відповідальність за виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Таким чином, законодавець віддав функцію розслідування злочинів, скоєних безпосередньо працівниками служби або у зв’язку з невиконанням працівниками служби своїх обов’язків, самим же працівникам служби.

Тож, на переконання Лутковської, згадана норма унеможливлює незалежне розслідування за відповідними скаргами, що, у свою чергу, призводить до невиконання державою конституційного обов’язку забезпечувати ефективне розслідування випадків позбавлення життя, тортур та нелюдського поводження.

У своєму рішенні КСУ підкреслює, що ефективність такого розслідування вимірюється його повнотою, всебічністю та незалежністю. А незалежність розслідування не може бути досягнута, “якщо компетентний державний орган (чи його службові особи) інституційно залежить від органу (його службових осіб), якому підпорядковано систему місць позбавлення волі та який несе відповідальність за її функціонування”.

Згідно з рішенням суду, частина 6 статті 216 ККУ втрачає чинність через три місяці з дня його ухвалення. Рішення КСУ не може бути оскаржено.

Як відомо, 21 грудня 2016 року парламент ухвалив Закон України “Про Вищу раду правосуддя”, який необхідний для проведення судової реформи. Закон визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя. Також закон надає повноваження контролю Громадській раді доброчесності.

Законом внесено відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу торгівельного мореплавства, Кримінально-виконавчого кодексу, а також законів “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, “Про державну таємницю” та ін.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter