Вранці 22 березня 2024 року росіяни знову атакували Хмельницький БПЛА та ракетами, одна з ракет влучила в приватні будинки, розташовані у дворі багатоповерхівки. Того дня загинули 2 людей і ще 8 отримали поранення.
З початку російської агресії та окупації територій в суспільстві набирав градусу запит на справедливість. Українці прагнуть відповідальності для громадян, які добровільно пішли на співпрацю з РФ та її окупаційними адміністраціями.
Наразі у суспільства є запит на справедливість і відповідальність для осіб, які співпрацювали з державою агресором. Але постає логічне питання — чи відповідає змісту цього запиту відповідальність, яка сформована законодавчо та на практиці?
Відсутність позиції в державі до таких "документів", що стосуються звичайних громадян, які виникли, до прикладу, через внутрішні майнові спори чи у сфері сімейних стосунків, породжує ще один величезний блок страхів цивільного населення перед деокупацією наших територій, вважає українська правозахисниця Дар’я Свиридова.
Села Крупець та Стригани зазнали одних з найбільших руйнувань – тут пошкоджено кожен будинок.
В одному з підвалів майже знищеного російськими військами Вугледару волонтери відкрили пункт незламності. Тут можна не тільки погрітися, зарядити ґаджети, подивитися телевізор, а й прийняти душ та безпечно набрати воду напряму зі свердловини.
В українському законодавстві цей термін з’явився лише у березні 2022 року, але історію має давнішу – “колабораціонізмом” спочатку називали співпрацю місцевих жителів з німецькою окупаційною владою у Франції та Бельгії під час Першої світової війни, і тоді він ще не мав різко негативного забарвлення.
Лише в цьому році було зареєстровано щонайменше 30 законопроєктів в даній сфері. З початку ж повномасштабного вторгнення на розгляд парламенту надійшло понад 150 таких проєктів.
Досвід з деокупацією та реінтеграцією наших територій, який ми вже маємо, сильно впливатиме не лише на самі звільнені території, а й на населення всієї країни. Це буде мати наслідки для всієї території України, і для безпеки, і постконфліктного врегулювання на всій території України
Мені дуже хочеться, щоб ми всі після деокупації Криму мали можливість відчувати себе на півострові вільними, убезпеченими, а Україна у світі отримала гідне місце і була суб'єктною державою
Надзвичайно важливо, щоб Україна і світ повинні зробити все можливе, щоб належним чином кваліфікувати депортацію як геноцид, засудити це та притягнути всіх винних до відповідальності
Існує декілька міфів щодо донорства органів. Йдеться, зокрема, про позицію церков, сумніви у придатності власних органів до трансплантації, і найпоширеніший острах – оформлення посмертного донорства є марудною бюрократичною процедурою, для якої необхідно збирати купу довідок.
Росіяни від початку окупації встановили в місті свої правила, й змушують тепер місто за ними жити.
Ефесбівці "затримали" Дмитра (ім'я та особиста інформація чоловіка змінені з міркувань безпеки. – Ред.) за підозрою у передачі інформації українським військовим і наведенні артилерії. Сам він розповідає, що його "здав" давній знайомий.
У 2014-му році родина Анастасії Купалкіної через окупацію рідного Донецька переїхала у Маріуполь. Там за цей час придбали квартиру і обжилися. А у березні цього року розв'язана росіянами війна вигнали жінку з сім'єю і звідти. Наразі Анастасія, її 16-річний син Артур, 14-річна донька Діана та 61-річний дядько Андрій – що має інвалідність першої групи – знайшли прихисток у гуртовому житлі для людей з інвалідністю в Кропивницькому.
Під час окупації села Біляївка на Херсонщині російські військові облаштували катівню в приміщенні школи. Тут по декілька місяців у невеликій кімнаті без вікон утримували й катували місцевих мешканців та жителів навколишніх сіл – щонайменше 11 цивільних. Троє потерпілих розповіли ZMINA про обставини свого викрадення і перебування в полоні.
За час війни на Балканах приблизно 20 тисяч осіб постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Та лише тисяча з них отримали компенсацію або ще проходять процедуру її отримання.
Про життя в Куп’янську під час окупації, рейди “Ангелів смерті” й викрадення місцевих мешканців, переповнені камери ізолятора і поводження окупантів з ув’язненими чоловіками і жінками, а також про своє звільнення Дмитро і Олена розповіли в інтерв’ю ZMINA
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.