Фото бюлетеня у фейсбуку: порушення закону чи цифрове право виборця?

Дата: 18 Червня 2019
A+ A- Підписатися

За час президентської кампанії українські суди ухвалили сім вироків щодо порушення правил агітації в інтернеті.

Такі дані наводять активісти коаліції “За вільний інтернет” у своєму моніторингу порушення цифрових прав в Україні.

Президент Зеленський показує журналістам свій бюлетень 21 квітня поточного року

Як приклад активісти наводять справу проти жителя міста Дніпра. 

Порушник, проголосувавши в кабіні, вийшов та направився до виборчої скриньки, однак зупинився, оскільки на його шляху було багато преси, яка його фотографувала. Пізніше йому в месенджер надіслали одне із вищезазначених фото і він виклав його на Fecebook на своїй сторінці, однак згодом видалив через тиск громадських активістів, які в коментарях повідомляли, що такими діями він порушує виборче законодавство“, – цитують вони рішення суду. 

Чоловік не визнав своєї провини, але суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та наклав штраф 850 гривень на користь держави, а також 384 гривні судового збору. Разом – 1234 гривні.

“Цей випадок непоодинокий, у травні було ще щонайменше одне судове рішення про притягнення до відповідальності і стягнення штрафу в розмірі 510 гривень у Дніпровському районному суді м. Києва за публікацію фото виборчого бюлетеня в соціальній мережі Facebook. Провадження по аналогічним справам закривались у Лубнах Полтавської області через відсутність необхідних відомостей у матеріалах, які передавалися до суду поліцією. У Херсоні суд повернув матеріали органам поліції на доопрацювання, хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такої процедури. Тим часом у Запоріжжі суд взагалі дійшов висновків, що подібна демонстрація бюлетенів не є правопорушенням”, – розповіли експерти. 

У свою чергу виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін, коментуючи практику притягнення до відповідальності за публікації бюлетеня в соціальних мережах, зазначив, що у держави є позитивні обов’язки врегульовувати правовідносини в такий спосіб, щоби запобігати порушенням будь-яких цифрових прав з боку приватних осіб, але законодавство та практика його застосування має дати більш чітку відповідь щодо демонстрації в мережі інтернет результатів власного волевиявлення.

Чи це просто демонстрація волевиявлення чи все ж таки протиправна поведінка у сфері виборчого законодавства. Якщо це є правопорушенням, то вони мають припинитись, а практика притягнення до відповідальності бути більш сталою і однозначною“, – наголосив він. 

Водночас юристка ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Віта Володовська звертає увагу, що українське виборче законодавство на сьогодні не містить спеціальних правил щодо висвітлення виборів чи агітації в інтернеті.

Дійсно, є загальні правила, що стосуються заборони агітувати в день виборів, які діють незалежно від способу поширення інформації (ТБ, радіо, онлайн, зовнішня реклама тощо). Проте не всяка публікація результатів власного волевиявлення може вважатися такою агітацією. До прикладу, якщо особа публікує фото зіпсованого бюлетеня (“проти всіх”) чи коли і без публікації зрозуміло, що кандидат голосуватиме сам за себе”, – каже експертка.

Експерти сходяться на тому, що під час розгляду подібних справ до уваги мають братися і особа “агітатора” та його вплив, і текст, який супроводжує фото бюлетеня, та ще низка факторів, які дозволяють виключити малозначність порушення.

“В інакшому випадку, на думку юристів, формальне застосування такої норми лише створить зайве навантаження на суди та правоохоронців”, – підсумували вони.

Відомо, що в травні Оболонський районний суд Києва оштрафував новообраного президента Володимира Зеленського за демонстрацію бюлетеня. Заповнений бюлетень він показав журналістам 21 квітня під час другого туру президентських виборів. Тоді поліція кваліфікувала його дії як порушення обмеження щодо ведення передвиборної агітації.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter