Християнська етика VS права людини: думки експертів розділились

Дата: 21 Травня 2018
A+ A- Підписатися

Введення в школах предмета “Християнська етика” можливе, якщо він не порушуватиме верховенства права та демократичних засад.

Про це на конференції “Система освіти в сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку” розказав заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

За його словами, введення подібного предмета є світовою практикою.

“Я знаю, що практика викладання релігійної етики поширена в багатьох країнах світу. Там батьки можуть обирати. Треба пам’ятати, що етика не є релігією, це – філософська дисципліна. Етика є християнська, ісламська, світська. Інше питання – це фінансування цих курсів. Якщо органи самоврядування фінансують їх, а за змістом вони не протирічать верховенству права та загальним положенням демократії, то їх викладання можливе”, – підкреслив Петухов.

Чиновник також зауважив, що не хоче протиставляти права людини та християнську етику, адже існують різні течії християнства, які не загрожують загальнолюдським правам.

З думкою свого колеги з Мін’юсту погодилась і головна спеціалістка департаменту загальної середньої та дошкільної освіти у Міносвіти Раїса Євтушенко.

“Так склалось, що я знайомилася з досвідом інших держав у цьому питанні: в Австрії, Фінляндії, Швеції, Естонії релігія (релігійна етика – ред.) викладається з 1 по 12 клас як обов’язковий предмет. Людина обирає християнську, ісламську або світську етику, але цей предмет є обов’язковим”, – зазначила чиновниця.

У свою чергу представниця Омбудсмана з питань недискримінації та ґендерної рівності Аксана Філіпішина зауважила, що порівняння досвіду європейських держав з Україною є не цілком коректним.

“Звісно, є досвід інших держав, але там іде мова не про релігію, а про право вибору. Я розумію, якщо б у наших школах викладали релігієзнавство, але батькам не дають права обрати предмет. Це породжує великі ризики”, – зазначила вона.

Також Філіпішина підкреслила, що, згадуючи про принцип недискримінації, слід не забувати про те, що він означає не тільки недопущення обмежень, але й ненадання привілеїв. Тому виокремлення однієї релігійної групи є неправильним.

Схожої думки дотримуються і в Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Членкиня комітету Ірина Суслова зауважила, що освіта в українських школах має бути європейською та світською.

“Найдивніше те, що ці питання підіймають у тих областях, які говорять про свої європейські настрої, а роблять такі речі, які не корелюються з поняттям світської держави. Позиція комітету – створюєте недільні школи, де можна проводити такі заняття”, – підкреслила вона.

Нагадаємо, що у квітні цього року депутати Львівської міської ради попросили Міністерство освіти і науки зробити християнську етику обов’язковим предметом у всіх навчальних закладах, а також запровадити низку спецкурсів релігійного спрямування у ВНЗ.

У зверненні Львівської міськради до Міносвіти вказано, що такі заходи необхідно вжити “для подолання духовного вакууму”.

Центр інформації про права людини нагадує, що в Україні церква офіційно відділена від держави, а Конституція гарантує право на свободу віросповідання. І хоча кількість тих, хто сповідує християнство, переважає в Україні, тут також мешкають прихильники інших світових релігій, зокрема мусульманства, юдаїзму, індуїзму тощо. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter