Менше 10% переселенців вважають, що їхній голос важливий у громадах, де вони проживають – дослідження

Всього 7% переселенців в Україні вважають, що їхній голос вплине на вирішення проблем у населеному пункті, де вони проживають зараз.

Такі результати дослідження щодо політичних уподобань переселенців представила міжнародна фундація виборчих систем спільно з громадським холдингом “Група впливу”, передає з презентації кореспондент Центру інформації про права людини. 

Дослідження, яке на замовлення активістів провела компанія GfK Ukraine, проходило у січні-лютому поточного року. Всього соціологи опитали більше двох тисяч людей, які переїхали з окупованих частин Донбасу та Криму.

Експерти зазначили, що за останній рік побільшало людей, які розділяють думку про те, що політики не розуміють переселенців – 40% опитаних абсолютно згодні з цим твердженням. Серед ВПО також виявилося багато тих, хто вважає, що від їхнього голосування на виборах у країні нічого не зміниться (22% абсолютно згодні з цим твердженням, а 41% швидше згодні), а також тих, хто вважає, що може повпливати на рішення уряду (30% опитаних відреагували негативно на твердження “Такі люди, як ви, можуть повпливати на рішення уряду”).

Відносна більшість переселенців вважають можливість проголосувати на місцевих виборах певною мірою або дуже важливою (48%), а 41% або не розглядають її такою або заявляють, що байдужі до виборів. Водночас ВПО з Криму частіше заявляють, що для них брати участь у місцевих виборах важливо (56%); такої ж думки дійшли 50% опитаних вихідців з Луганщини та 46% представників Донеччини.

Переселенці з Донбасу і Криму кілька років не можуть отримати можливість голосувати на місцевих виборах і на виборах в одномандатних виборчих округах до Верховної Ради. Експерти стверджують, що здебільшого ВПО не готові до різних проблем, які можуть виникнути внаслідок отримання права голосу на виборах, у повному обсязі: 69% не голосуватимуть, якщо це означатиме труднощі під час перетину адмінкордону з окупованими територіями (готові до цього тільки 8% опитаних), 66% не готові стикатись із загрозою переслідування на окупованих територіях, 62% не хотіли б втратити право голосу на можливих майбутніх виборах на тимчасових окупованих територіях, а 56% не хотіли б осуду з боку родичів, які залишились жити на цих територіях.

Соціологи зазначили, що стосовно кожного з цих пунктів частка ВПО, які не бажали б домагатися права проголосувати, зросла на 7–9% у порівнянні з опитуванням 2016 року.

“Найбільш адекватною відповіддю на ці побоювання ВПО та їхні потреби зберегти формальний зв’язок з покинутими громадами є механізм зміни виборчої адреси без зміни реєстрації місця проживання. Держава повинна забезпечити можливість для повноцінної участі у виборах громадян, які були змушені залишити свої оселі і наразі фактично обмежені, а то й взагалі позбавлені можливості брати участь в управлінні державними справами на національному та місцевому рівнях”, – зауважила виконавча директорка громадського холдингу “Група впливу” Тетяна Дурнєва.

ДОВІДКА: Законопроект №6240 “Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і інших мобільних всередині країни громадян”, що дозволяє переселенцям голосувати, більше року не може потрапити на розгляд у Раду. При цьому депутати місцевих рад і далі продовжують звертатись до парламенту щодо необхідності забезпечення прав ВПО. Такі звернення за останній рік прийняла Вінницька, Ужгородська, Маріупольська, Криворізька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Шосткінська та інші місцеві ради.