Суд вимагає від провайдерів безпідставно заблокувати 19 сайтів: власники вирішили оскаржувати рішення

Дата: 02 Серпня 2019
A+ A- Підписатися

Правозахисники з коаліції “За вільний інтернет” спільно з адвокатами Платформи прав людини та експертами Лабораторії цифрової безпеки подали апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва про блокування 19 інформаційних сайтів, яку вважають неправомірною.

Про це вони повідомили на сторінці у фейсбуку. 

Інформація про блокування судом 19 сайтів з’явилась у медіа наприкінці липня. Тоді на платформі для блогерів Еnigma.ua повідомили про рішення суду від 23 липня щодо обмеження доступу до її сайту та низки інформаційних ресурсів, зокрема blogs.korrespondent.netEnigma, informator.news та інших.

Власник платформи Володимир Пасіка тоді заявляв, що причиною блокування стала публікація матеріалу з назвою “В Україні багато правоохоронців об’єднуються в ОПГ для боротьби з правозахисниками”. Згодом на ухвалу суду звернула увагу національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації. Чиновники звернулися до інтернет-провайдерів, щоб ті заблокували сайти з переліку в ухвалі. 

Експерти, які аналізували текст рішення суду, одностайно наголошували, що воно суперечить не тільки міжнародним стандартам у сфері захисту свободи вираження поглядів, але й чинному законодавству України. 

“Подібна судова практика відкриває можливості для надзвичайно серйозних зловживань та порушень свободи вираження поглядів та свободи медіа. Суд пропонує накласти арешт шляхом зобов’язання низки великих українських інтернет-провайдерів закрити доступ до відповідних сайтів. У той же час варто нагадати, що за нормами чинного українського законодавства блокування усього вебсайту дозволяється лише в одному випадку – поширення ресурсами дитячої порнографії”, – розповідає юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий

Із 2017 року в Україні заблокованими залишаються російські соцмережі “Вконтакте”, “Одноклассники” та сервіси “Яндекс” і Mail.ru, але, як зазначають експерти Інституту масової інформації, що аналізували частину ухвали, яку оприлюднила національна комісія, блокування рішенням Печерського суду відбувається за іншою схемою. 

Адвокат Олександр Бурмагін, який представляє інтереси власників платформи в суді, називає інцидент із блокуванням сайтів дуже небезпечним для свободи вираження поглядів і поширення інформації онлайн.

“Суд, фактично не маючи підстав і процедури, визначеної законом, для повного блокування сайтів, за допомогою “творчого підходу” вдався до цензурування. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика ЄСПЛ вимагає, аби будь-яке обмеження свободи слова застосовувалося вузько (було пропорційним, на підставі закону, необхідним у демократичному суспільстві). В даному випадку, пославшись на “поширення наклепів та продовження вимагань”, суд, застосовуючи захід забезпечення в кримінальному провадженні, повністю “закрив” 19 вебсайтів. Який конкретний контент є незаконним і настільки небезпечним? На яких сторінках яких сайтів? Який наклеп, якщо його було декриміналізовано на початку 2000-х і визначення навіть немає в чинному законодавстві? Мовою ЄСПЛ, такий характер обмеження прав людини з боку держави має “свавільний характер”. Крім того, що тут ідеться про порушення свободи вираження поглядів, таке рішення зазіхає ще на одне конвенційне право – власності. Адже блокування сайтів, про яке власники доменів дізналися з новин, призвело до зупинення господарської діяльності”, – наголошує він.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter