Зневіра, марно витрачені нерви та час: чому українці не хочуть вирішувати свої правові проблеми?

Дата: 13 Вересня 2018
A+ A- Підписатися

Протягом останніх трьох років 32% українців навіть на намагались вирішувати свої правові проблеми, коли вони виникали. Більшість з них (60%) не робили цього, оскільки не вірять у перспективність цієї справи.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження Дослідження правових проблем та потреб в українських громадах, яке на замовлення міжнародного фонду “Відродження” та Мінюсту провели експерти Київського міжнародного інституту соціології.

Як передає кореспондент Центру інформації про права людини, результати дослідження були презентовані сьогодні в Києві.

Дослідження охопило чотири українських міста – Херсон, Сєвєродонецьк, Жовті Води та Соснівку. Соціологи опитали 2 тисячі людей старше 18 років та додатково дізнались про бар’єри, які виникають у тих, хто намагається вирішити свої питання у судах. У жителів міст запитували про проблеми з якими вони стикнулись протягом останніх трьох років, шляхи їх вирішення та результати боротьби.

49% опитаних відповіли, що за відведений проміжок часу, хоча б раз стикались з проблемами правового характеру. Найбільш поширеними виявились порушення прав споживачів (16%), питання ЖКГ (12%), соціальні виплати та пільги (8%), медичне обслуговування (7%) та трудові відносини (6%). Цікаво, що 5% проблем, які назвали люди, були пов’язані з дискримінацією, насамперед за ознакою віку, майнового стану та стану здоров’я.

Майже 70% опитаних сказали, що намагались вирішувати посталі питання, а 32% заявили, що не робили таких спроб.

“З усієї кількості проблем, які намагались вирішити, більше половини вирішились частково, а 31% випадків закінчився таким чином, що задовольнив людину повністю або більшою мірою. Тільки 15% результатів вирішення проблем, до яких не докладали зусиль, задовольнили людей частково, а 5% повністю. Ці данні переконливо доводять, що краще спробувати щось робити зі своїми проблемами. При цьому серйозність проблеми прямо впливає на цей показник: чим серйозніше проблема, тим більша ймовірність, що її намагались вирішити. Проте чим серйозніше проблема, тим більше шансів, що вона не вирішиться тим способом, який би задовольнив людину. У цьому випадку людям потрібні юристи”, – зауважує одна з експерток КМІС Марина Шпікер.  

Основним джерелом допомоги у вирішенні правових питань в українців досі залишаються родичі

Соціологи кажуть, що досі основним джерелом допомоги у опитаних залишаються родичі, друзі та знайомі (37%). На другому місці після них йдуть професійні юристи та держслужбовці та установи (29% та 20% відповідно). Менше всього для вирішення правових проблем звертались до поліції та судів (5% та 9% відповідно). Тільки 1% опитаних вважає хабар дієвим способом у цьому питанні.

Незважаючи на любов українців до вирішування питань за допомогою знайомих, результати дослідження показують, що найбільш дієвим способом стало звернення до платних адвокатів (59% з тих, хто намагався вирішити проблеми). На другому місці у цій категорії опитаних йдуть родичі та друзі (55%), соціальні служби (46%), суди (45%) та поліції (30%). Найменшу допомогу люди отримали у державних установах – всього 14%.

У питанні бар’єрів у доступі до правосуддя експерти розділили питання на два блоки: бар’єри, що перешкоджають зверненню до юристів, та ті, що завадили піти до суду.

У першому випадку людям заважала думка про те, що проблему можна вирішити власними силами, надто дорогі послуги юристів та зневіра у такому способі досягнення справедливості. У ТОП-3 бар’єрів, які заважають піти задля вирішення складних питань до суду, також присутні зневіра та великі витрати.

Українці бояться витрачати багато часу та нервів на вирішення своїх проблем 

Результати цьогорічного дослідження схожі на висновки, яких дійшли експерти у подібних опитуваннях у 2010, 2013, 2015 та інших роках.

Так результати загальнонаціонального опитування “Українські ландшафти дискримінації” (2016 рік) підтвердили дані щодо дискримінації, з якою стикаються в українських містах.

“Найбільш помітними для мешканців України є упередження та обмеження прав малозабезпечених осіб, людей похилого віку, осіб з інвалідністю, осіб з ВІЛСНІД та ЛГБТ-людей. Дослідження 2010 року показує, що передусім українці відчувають дискримінацію за майновою ознакою, віком, місцем проживання, мовою тощо”, – йдеться у тексті дослідження.

Директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності у Мінюсті Владислав Власюк, зауважив, що правові проблеми жителів міст та ОТГ (об’єднаних територіальних громад – ред.) дещо відрізняються.

“Ми у міністерстві поспілкувались з асоціацією ОТГ, яка зробила власне опитування у понад 400 громадах у майже всіх областях України. Ми не претендуємо на високий рівень науковості, але бачимо суттєві відмінності у відповідях. Більшість жителів громад турбують питання земельних відносин (73%), а вже потім ЖКГ (59%), соціальні виплати та пільги (53%)”, — зазначив він.

Варіант щодо прав споживачів, який став лідером у опитуванні КМІС, зайняв лише 11 сходинку у опитування асоціації ОТГ – це питання турбує 17% людей. Шляхи вирішення проблем у жителів міст та об’єднаних громад залишаються однаковими: знайомі та рідні, юристи тощо.

Понад 20% людей у опитаних містах знають про послуги БПД, а 16% звертались до них

При цьому 20% опитаних жителів ОТГ також звернулось б за допомогою до експертів БПД (безоплатної правової допомоги – ред.), що перегукується з результатами КМІС: у чотирьох містах, що брали участь у опитуванні, 23% людей знають про послуги, які надають центри БПД, а 16% звертались до них.

За словами заступниці міністра юстиції Іванни Смачило, за останні роки в Україні суттєво побільшало центрів, що надають безоплатну правову допомогу.

“Почалась ця система у 2016 році з 26-ма регіональними центрами, а вже сьогодні ми маємо понад 550 точок, де громадяни можуть отримати консультації, доступ до вторинної правової допомоги та адвоката. Більше мільйона громадян за цей час скористались ними”, – зауважила вона.

Проте, на думку інших експертів, подібних центрів досі не вистачає у сільській місцевості, а тому міністерство юстиції, спираючись на результати дослідження КМІС, буде формувати свою нову політику співпраці з населенням, щоб закривати потреби людей.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter