Законодавство у сфері медіа, реклами та персональних даних: що змінилося 2021 року та чого чекати від 2022-го

Дата: 29 Грудня 2021
A+ A- Підписатися

Попри те що довгоочікуваний закон про медіа цього року нардепи так і не ухвалили через критику експертів та правозахисників, законодавство у сфері ЗМІ, а також реклами та захисту персональних даних зазнало певних змін. Спрямовані вони на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, на врегулювання правил розміщення реклами, зокрема на протидію дискримінації тощо.

Також змінилися правила призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України з боку депутатських фракцій і груп.

Ще більше змін очікується в прийдешньому році – це захист від спаму, протидія сексизму та підтримка державної мови.

Про найважливіші зміни – ті, що ухвалені, та ті, що ще очікуються, – розповіли експерти Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Джерело: pexels.com

Зміни в медіасфері 2021 року

Наглядова рада НСТУ

2 лютого нардепи ухвалили Закон №1166 “Про внесення змін до статті 8 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”. Документ усунув колізію в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради НСТУ депутатськими фракціями й групами. Термін повноважень членів наглядової ради збільшили з чотирьох до п’яти років, що відповідатиме строку повноважень Верховної Ради. Оновили й процедуру, за якою парламентські фракції їх делегують.

Порядок призначення членів Нацради телебачення і радіомовлення

17 червня ухвалили Закон №1556 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення”. Він оновлює порядок призначення та звільнення членів Нацради, встановлює нові вимоги до них, конкретизує питання оплати праці, діяльності апарату тощо.

Зокрема, новий документ визначає конкретні розміри зарплат членів Нацради, надбавки та премії.

Він також конкретизує особливості роботи апарату ради: посади держслужбовців у ньому прирівнюються до посад держслужбовців Секретаріату Кабміну, їхні посадові оклади становлять три розміри окладів держслужбовців відповідних посад Секретаріату Кабміну.

Ці зміни мали загалом покращити становище держслужбовців Нацради й стимулювати їхню роботу за допомогою вищої оплати праці.

Водночас Закон №1928 “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який набуде чинності з 1 січня, тимчасово зупинить дію норми Закону “Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення” про встановлення посадових окладів держслужбовців Нацради на рівні трьох посадових окладів держслужбовців Секретаріату Кабінету Міністрів. Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики виступав проти такого зупинення.

На думку експертів ЦЕДЕМ, закон №1556 може покращити якість роботи органу, проте деякі його положення не додають Нацраді неупередженості та незалежності.

Зокрема, якщо парламент продовжить призначати членів Нацради на конкурсних умовах, то президент і надалі не зобов’язаний дотримуватися такої процедури. Він може як проводити, так і не проводити відповідний конкурс.

Ще один факт викликає занепокоєння правозахисників. Закон не передбачає заборони мати частку в майні телерадіоорганізації, а запобіжників від зловживань у ньому немає.

Інформаційні права корінних народів

1 липня ВР ухвалила Закон №1616 “Про корінні народи України”. Його положення спрямовані на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з державою. Зокрема, передбачено, що корінні народи мають право через представницькі органи створювати власні медіа та отримувати держпідтримку.

Зміни у сфері реклами

2 червня ВРУ ухвалила Закон №1520 “Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту”. Відтепер меценати можуть розміщувати логотипи, торговельні марки, позначення в будь-якій рекламі того, кому надали допомогу. Це не вважатиметься рекламою самого мецената в розумінні ЗУ “Про рекламу”.

Водночас оговорюється, що соціальна реклама може містити посилання на мецената фізичної культури і спорту під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів.

Ухвалено положення щодо протидії дискримінації за ознакою статі: введено поняття дискримінаційної реклами, а також дискримінаційної реклами за ознакою статі. У соціальній рекламі дозволятиметься демонструвати дискримінацію за ознакою статі як засіб протидії явищу.

За статеву дискримінацію в рекламі про працевлаштування передбачено штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат – 65 тисяч гривень (станом на січень 2022 року). Зміни наберуть чинності з 8 січня 2022 року.

16 грудня 2021 року нардепи ухвалили Закон №4358 “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”. Так, в Україні заборонили рекламу не лише тютюнових виробів, а й пристроїв для нагрівання стіків, електронних цигарок, рідин, контейнерів, зокрема й в інтернеті. Заборона стосується й стимулювання вживання цих виробів і користування пристроями – безкоштовний пробний період користування, обміни тощо. Проте чинності цей документ набуде лише через 18 місяців після опублікування. 

Доступ до публічної інформації

8 вересня ВР ухвалила Закон №1723 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних та комунальних компаніях”. Він розширює перелік розпорядників та визначає обсяг оприлюдненої інформації. Наприклад, структура, принципи формування та розмір оплати праці державних і комунальних підприємств, установ та організацій не можуть бути приховані.

Захист персональних даних

Закон України “Про захист персональних даних” протягом року неодноразово зазнавав змін.

Закон №1357 для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів дозволив оброблення персональних даних про здоров’я та біометричних даних.

Закон №1667 передбачив особливості використання персональних даних резидентів “Дія Сіті” та гіг-спеціалістів – підрядників та/або виконавців завдань резидента “Дія Сіті”. На практиці це спеціалісти, яких компанії, здебільшого в IT-сфері, наймають не за трудовим договором, а як виконавців певних завдань у межах проєкту чи з іншою метою.

Закон №1907 уточнив, що розпорядником персональних даних, якими володіють органи державної влади чи місцевого самоврядування, може бути або сам цей орган, або державне підприємство. З’явилася заборона оброблення персональних даних за допомогою технології хмарних обчислень та центрів опрацювання даних, що розміщені за межами України, на тимчасово окупованій території та/або належать підсанкційним суб’єктам.

15 грудня нардепи ухвалили законопроєкт №5873. Документ уточнює цілі з охорони здоров’я, коли дозволено оброблення чутливих персональних даних.

Авторське право

15 липня ухвалили Закон №1667 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”. Цей документ вносить суттєві зміни та доповнення до питання розподілу прав на службові твори та твори, створені на замовлення, зокрема в контексті “Дія Сіті” та комп’ютерних програм, баз даних, створених гіг-спеціалістами.

У законопроєктах №3474 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” та №5572 “Про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління”, ухвалених 15 грудня, передбачено скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних і врегулювання питання виплати роялті та управління авторськими правами авторів і виконавців.

Під час розгляду проєкту закону №5572 СБУ затримала людину, яка намагалася підкупити депутата, щоб ініціативу відтермінували. Щороку зловмисник за неухвалення закону обіцяв платити 100 тисяч доларів.

Також у грудні 2021 року парламентарі підтримали ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь нашої країни в програмі “Креативна Європа” (2021–2027). Це сприятиме розширенню мережі співпраці українських проєктів та посилить конкурентоспроможність культурного, креативного та аудіовізуального сектору.

Для програми “Медіа” (телеканали та інші медіа) ця співпраця припиниться 31 грудня 2022 року за умови, якщо Україна не виконає вимоги пункту 4 статті 9 регуляції програми “Креативна Європа”. Він вимагає проведення для таких країн, як наша, гармонізації законодавства з директивою ЄС про аудіовізуальні медіасервіси.

Джерело: pixabay.com

Які нові норми можуть бути ухвалені у 2022 році?

Закон “Про електронні комунікації”

З 1 січня 2022 року набуває чинності Закон №1089 “Про електронні комунікації”. Він замінить закони №1280 “Про телекомунікації” та №1770 “Про радіочастотний ресурс України” й регулюватиме сфери електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Зокрема, послуги з постачання інтернету, зв’язку, аудіовізуальних сигналів, діяльність провайдерів тощо.

Водночас норми документа не поширюватимуться на аудіовізуальну політику або зміст того, що передається електронними мережами, тобто прав інтернет-медіа, програм телебачення, радіо тощо вони не обмежуватимуть.

Указані документи вплинуть і на регуляцію діяльності в медійній сфері. Так, одним із принципів державного регулювання визначено сприяння свободі вираження поглядів і плюралізму медіа. Водночас закон запроваджує вимогу до постачальників забезпечувати таку швидкість універсальних електронних комунікаційних послуг, щоб користувачі мали доступ, зокрема, до засобів масової інформації.

Уперше закон визначає поняття спаму та встановлює заборону масово розсилати його без згоди користувача. Дозволено лише повідомлення від провайдера про надання послуг. На порушення користувачі можуть скаржитися до провайдерів або створеної з 1 січня 2022 року Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

Також 1 січня 2022 року має набрати чинності Закон №6055 “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку”. 16 грудня його вже ухвалив парламент, проте спікер і президент ще не підписали.

Нову комісію створять за допомогою перейменування і перепідпорядкування НКРЗІ без реорганізації. Орган регулюватиме діяльність у сфері електронних комунікацій, захищатиме права споживачів послуг інтернету, зв’язку, видаватиме ліцензії відповідним компаніям, стежитиме за належною якістю послуг, регулюватиме цінову політику тощо.

Медіа і державна мова

16 січня 2022 року набуває чинності стаття 25 Закону України №2704 “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. З цієї дати загальнодержавні та регіональні друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою. Водночас є певні особливості:

  • Видання може виходити іншою мовою за наявності аналогічного накладу українською з можливістю передплати обох варіантів.
  • У магазинах преси мінімум 50% видань, що продаються, мають бути українськомовними. У разі продажу іншомовних примірників забезпечується продаж таких самих примірників українською.
  • Видання англійською, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, кримськотатарською та іншими мовами корінних народів України не підпадають під ці вимоги.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter